Тема: розповідь про пихату Лисичку і кмітливого Рака.

Головна думка: «кепкувати з себе не дам».

Мета: засудження пихатості та зневаги до менших або слабших.

Рід літератури: епос.

Жанр: казка.

Вид казки: про тварин.

Ознаки казки

Персонажі: тварини, які наділені людськими рисами, уміють розмовляти.

Казкові імена: Лисичка, Рак-неборак.

Слова-повтори: «Що? Що? Що?».

Добро перемогло зло (кмітливий Рак переміг пихату Лисицю).

Будова твору

План

1. Лисичка насміхається над Раком.

2. Тварини побилися об заклад.

3. Перегони Лисички і Рака.

4. Перемога кмітливого Рака.

Персонажі: Лисичка і Рак.

Позитивний персонаж Рак – не дозволяє себе ображати, кмітливий.

Негативний персонаж Лисичка – пихата, насміхається та глузує з інших, недогадлива, недоброзичлива.

Розповідь ведеться від імені автора.

Казка вчить бути доброзичливими, кмітливими, не ображати слабших.

Казка засуджує пихатість, зверхність, недоброзичливість.

ЛИСИЧКА І РАК

    Зустрілася Лисичка з Раком. Стала собі й дивиться, як він помаленьку лізе, а далі давай з нього насміхатися: — Ну, та й швидкий же ти, нема що й казати! Справжній неборак¹! А скажи-но мені, Раче-небораче, чи то правда, що тебе раз у великодню п'ятницю по дріжджі послали, а ти аж за рік у великодню суботу з дріжджами прийшов та й ті посеред хати розлив?

— Може, коли й правда була, — каже Рак, — а тепер дуже на брехню схоже.

— Овва! Значить, ти тепер прудкіший став?

— Прудкіший чи ні, а кепкувати² з себе не дам. Коли хо­чеш знати, який я прудкий, то побиймося об заклад, що я швидше від тебе до того пенька добіжу.

— Що? Що? Що? — здивувалася Лисичка.— Ти хотів би зі мною бігати наввипередки?

— Не тільки побіжу, а ще й один скок дам тобі на випе­редження і швидше від тебе буду на місці, — мовить Рак.

    Побилися вони об заклад. Стала Лисичка на скок по­переду Рака, а Рак учепився їй клешнями у хвіст. Рушила Лисичка, біжить щодуху, аж курява здіймається. Добігла до пенька та й кличе:

— А де ти, Раче? Нічого не чути.

— Ну, Раче, де ти там? — ще раз кличе Лисичка та й обернулася хвостом до мети.

    Отоді Рак відпустив її хвоста та й каже:

— Та ось де я! Давно вже жду тебе, аж трохи поза межу забіг.

_{1. Неборак — людина, яка викликає співчуття; тут: слово, мовлене з насмішкою.}

_{2. Кепкувати — глузувати, сміятися з когось.}

Аналіз української народної казки «Лисиця та Рак»