Тема: казкова розповідь про дрозда і голуба, як вони побудували гніздо.
Головна думка: «Ото скільки дрізд йому допоміг, таке гніздо в нього й лишилося назавжди».
Мета: щоб опанувати знання, треба мати бажання і терпіння.
Рід літератури: епос.
Жанр: казка.
Вид казки: про тварин.
Ознаки казки
Казковий зачин: «Якось…»
Казкові імена: Дрізд, Голуб.
Слова-повтори: «знаю, знаю».
Добро перемогло зло (нетерплячий Голуб залишився без гнізда).
Будова твору
|
Зачин |
«Якось голуб став просити дрозда, щоб той навчив його гніздо мостити…» |
|
Основна частина |
«Погодився дрізд. Та тільки поклав кілька гілочок, як голуб сів на них і вуркоче…» |
|
Кінцівка |
«І полетів собі геть. А голуб зовсім не вмів гніздо мостити…» |
План
1. Прохання Голуба.
2. Гнів Дрозда.
3. Незавершене гніздо.
Головний персонаж: Голуб.
Другорядний персонаж: Дрізд.
Позитивний персонаж Дрізд: працьовитий, розумний, доброзичливий, старанний.
Негативний персонаж Голуб: нетерплячий, самовпевнений, поспішний, бездарний.
Розповідь ведеться від імені автора.
Казка вчить прагнути до знань, бути старанними і допитливими у навчанні.
Казка засуджує бездарність, поспішність у навчанні.
ДРІЗД І ГОЛУБ
Якось голуб став просити дрозда, щоб той навчив його гніздо мостити.
Погодився дрізд. Та тільки поклав кілька гілочок, як голуб сів на них і вуркоче: «Знаю, знаю...».
Розгнівався дрізд та й каже:
— Коли знаєш, то навіщо просиш?
І полетів собі геть. А голуб зовсім не вмів гніздо мостити. Ото скільки дрізд йому допоміг, таке гніздо в нього й лишилося назавжди.
Аналіз байки Леоніда Глібова «Чиж та Голуб»