КНИГИ — БЕЗЦІННИЙ СКАРБ
|
Книжковий світ — то особливий світ. Він, як магніт, притягує до себе. Коли читати вмієш з юних літ, для тебе книга — це безкрає небо.
Вона дає від Всесвіту ключі й те, без чого людиною не бути. Читай удень, читай і уночі, щоб світ цей незбагненний осягнути. |
Життєве невичерпне джерело, твоя розрада в пору лихоліття. Ти знатимеш про все, що вже було, і навіть те, що буде в цьому світі.
Дарує книга лету відчуття, із нею виростають в тебе крила. Ти з нею відчуваєш смак життя й долати перешкоди маєш силу. |
|
Книжковий світ — то особливий світ. І безкінечний — наче море з небом. Почати можеш будь-коли політ. Для цього просто лиш читати треба! |
|
Тема: поетична розповідь про значення книги в житті людини.
Головна думка: «Книжковий світ — то особливий світ».
Мета: заклик бути читачами книг – безцінного скарбу для людини.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «книжковий світ», «життєве джерело», «світ незбагнений».
Уособлення: «дарує книга».
Метафора: «Книжковий світ — то особливий світ», «для тебе книга — це безкрає небо», «дає від Всесвіту ключі», «лету відчуття», «із нею виростають в тебе крила», «відчуваєш смак життя».
Метонімія: «Почати можеш будь-коли політ».
Порівняння: «як магніт, притягує до себе», «безкінечний — наче море з небом».
Повтори (тавтологія): «Читай …, читай …».
Антитеза (протиставлення): «Читай удень, читай і уночі», «… все, що вже було, і навіть те, що буде …».
Риторичний оклик: «Для цього просто лиш читати треба!».
Інверсія: «Дарує книга лету відчуття».
Кількість строф: п’ять.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб.
|
во |
на |
да |
є |
від |
все |
сві |
ту |
клю |
чі |
|
|
й те |
без |
чо |
го |
лю |
ди |
но |
ю |
не |
бу |
ти |
|
чи |
тай |
у |
день |
чи |
тай |
і |
у |
но |
чі |
|
|
щоб |
світ |
цей |
не |
зба |
гне |
ний |
о |
ся |
гну |
ти |
/U_/U_/U_/U_/U_/
/U_/U_/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U_/U_/
/U_/U_/U_/U_/U_/U
Римування: перехресне (АБАБ)
Точні рими: світ – літ, ключі- вночі, бути – осягнути, джерело – було, відчуття – життя, світ – політ.
Вірш про значенні книги в житті людини.
Автор дуже прихильно ставиться до книг, захоплюється ними, називає їх особливим світом, ключами від Всесвіту, життєвим невичерпним джерелом, розрадою. Людина має здатність до пізнання дійсності і самовдосконалення – без чого людиною не бути, і якраз читання грає в цьому процесі неабияку роль. Книжка дає знання, збагачує духовно, виховує, допомагає долати труднощі. З книгою людина відчує смак життя і виростуть крила – і знання, і мрії, і натхнення, і творчі задуми.
Автор переконаний, що кожний зможе відправитися у політ особливим книжковим світом, бо для нього просто лиш читати треба.
Ми маленькі читачі — дум розумних збирачі
Чому люди називають книгу «джерелом знань»