ШВАЧКА
Швачка з ранку і до ночі на машині швейній строчить. Бо без цього, любі діти, не було б нам що одіти. |
Все, що в гардеробі маєш та щоденно одягаєш, — це робота її рук, пам'ятай про це, мій друг. |
Тема: поетичний монолог про швачку.
Головна думка: «Все, що в гардеробі маєш та щоденно одягаєш, — це робота її рук».
Мета: професія швачки потрібна людям.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Звертання: «любі діти», «мій друг».
Метафора: «робота її рук».
Кількість строф: дві.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
шва |
чка |
з ран |
ку |
і |
до |
но |
чі |
на |
ма |
ши |
ні |
швей |
ній |
стро |
чить |
бо |
без |
цьо |
го |
лю |
бі |
ді |
ти |
не |
бу |
ло |
би |
що |
о |
ді |
ти |
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
Римування: суміжне (ААББ)
Точні рими: діти – одіти, маєш – одягаєш.
Короткий вірш про професію швачки.
Її праця потрібна людям, вона цікава і сумлінна.
Чи хочеться тобі побувати в парку професій «Дитландії»
Яку професію я вважаю неймовірно цікавою і чому