Тема: розповідь про журавля, який врятував хлопчика від спраги.
Головна думка: «Відтоді, як пам'ять про доброго птаха, люди почали лаштувати біля криниць пристрої, схожі на журавлів, за допомогою яких і дотепер дістають воду».
Мета: розказати про виникнення криниці-журавля.
Рід літератури: епос.
Жанр: легенда.
Ознаки казки: казковий зачин («Жили на світі…»).
Фантастичні елементи: журавель дістав воду з криниці.
Будова твору
|
Зачин |
«Жили на світі хлопчик і дівчинка…» |
|
Основна частина |
«Одного разу хлопчик без дозволу пішов у ліс і заблукав…» |
|
Кінцівка |
«Відтоді, як пам'ять про доброго птаха, люди почали лаштувати біля криниць пристрої…» |
План
1. Жили діти-сироти.
2. Журавель рятує хлопчика.
3. Споруда — криниця-журавель
КРИНИЦЯ-ЖУРАВЕЛЬ
Жили на світі хлопчик і дівчинка. Вони не мали батьків та рідні. Дівчинка була старшою, тому поралась по господарству. Хлопчик був маленьким та ще й неслухняним. Усі жаліли малих сиріток і допомагали, чим могли.
Одного разу хлопчик без дозволу пішов у ліс і заблукав. Довго ходив він лісом та натрапив на глибоку криницю. Дитина зовсім знесилилась й не могла дістати з криниці води. Раптом у небі з'явився журавель. Він опустився біля криниці та, зігнувши свою довгу шию, дістав воду. Хлопчик напився води і подякував журавлеві. У нього додалося сили, і він знайшов стежку додому. Хлопчик розповів про свою пригоду сестрі та пообіцяв, що більше ніколи сам не ходитиме до лісу.
Відтоді, як пам'ять про доброго птаха, люди почали лаштувати біля криниць пристрої, схожі на журавлів, за допомогою яких і дотепер дістають воду. Називають таку споруду — криниця-журавель.
Не плюй у криницю — бо прийдеш по водицю