Тема: розповідь про Сашкову родину.
Головна думка: «А чи є що краще од білої яєшні на два жовті ока, яку сам готувати вмієш?».
Мета: заклик допомагати батькам.
Рід літератури: епос.
Жанр: оповідання.
Будова твору
|
Зачин |
«Сашкові неабияк пощастило...» |
|
Основна частина |
«Сашків тато знається на грибах…» |
|
Кінцівка |
«Та що там казати? Охочий він і до карасів, і до печені, й до борщу…» |
План
1. Карась дідуся і бабусин борщ.
2. Татова печеня з грибами.
3. Смачнючі мамині вареники.
4. Сашкова страва на два жовті ока.
Написали, чому авторка так назвала оповідання.
У творі йдеться про страви, які готують у Сашковій родині. Вони дуже смачні, проте та, яку навчився готувати сам, зазвичай стає найсмачнішою. Адже то перша страва, приготовлена власноруч.
НАЙСМАЧНІША СТРАВА
Сашкові неабияк пощастило. Його дідусь — рибалка. Про рибу він знає геть усе. І вміє готувати карасі в сметані. Смачнющі! Сашко їх дуже любить. Дідусь і сам ці карасі любить. Але бабуня варить борщ такий, що дідусь про свої карасі забуває. Він називає бабунин борщ добрезним. І каже: «А насип-но мені ще отого добрезного борщу».
Сашків тато знається на грибах. У лісі йому відомі кожна стежиночка й кожен кущик. А як тато зготує печеню з грибами, Сашко зразу бере подвійну порцію. А мама все бідкається, що їй така печеня не вдається. Але насправді Сашко знає, що це вона навмисно тата підхвалює. Зрештою, тато таки смачно готує.
Про себе ж мама каже, що вона в кухні живе. Хтозна, може, там їй і відкрилися якісь таємниці. Скажімо, про вареники. Таких смачнючих вареників Сашко не їв ніде.
Та що там казати? Охочий він і до карасів, і до печені, й до борщу. Хто б це не любив такої смакоти? Та ось уже тиждень як навчився Сашко сам готувати яєшню. А чи є що краще од білої яєшні на два жовті ока, яку сам готувати вмієш?