Тема: розповідь про те, як хлопці на ставку врятували цуценя.

Головна думка: «Недаремно прийшли на ставок!».

Мета: заклик бути добрими і співчутливими до чужої біди, допомагати беззахисним тваринам.

Рід літератури: епос.

Жанр: оповідання.

 

Доведення, що прочитали оповідання

Твір невеликого обсягу (одна сторінка) про подію (хлопці рятують цуценя) із життя декількох персонажів (Матвій, Тарас, Павло), що тривала недовго (одного дня).

 

Будова твору

Зачин

«Після школи хлопці вирішили побігти до ставка…»

Основна частина

«Першим прибіг Павло і глянув на воду. Ставок виблискував на сонці, мов дзеркало…»

Кінцівка

«Недаремно прийшли на ставок!»

План

1. Хлопці побігли до ставка.

2. Крига була тонкою.

3. Хлопці, ви чули?

4. Цуцик у ставку.

5. Павло рятує цуценя.

6. Недаремно прийшли на ставок!

 

Головний персонаж: школяр Павло.

Другорядні персонажі: його друзі Матвій і Тарас.

Розповідь ведеться від імені автора.

 

Цитатна характеристика Павла

Активний, швидкий, спортивний

«Першим прибіг Павло і глянув на воду»

Розсудливий

«Крига була ще тонкою, морозу тільки два градуси, куди ж кататись.

— Хлопці, відбій»

Спостережливий

«Хлопці, ви чули? — Павло ще не відійшов, напружено вдив­лявся»

Відважний, сміливий, рятує цуценя

«Павло підбіг, вступив у воду, ухопив цуценя»

НА СТАВКУ

    Після школи хлопці вирішили побігти до ставка.

— Можна буде поковзати, — вигукнув Матвій, холодний вітер розкуйовдив його волосся.

— Наввипередки, — крикнув Тарас, і хлопці побігли.

    Першим прибіг Павло і глянув на воду. Ставок виблискував на сонці, мов дзеркало. Крига була ще тонкою, морозу тільки два градуси, куди ж кататись.

— Хлопці, відбій.

    Матвій топнув ногою по льоду, під ногою хлюпнуло.

— Проламується, зараза.

— Матвію, ну що ти таке кажеш? Будуть ще Йорданські моро­зи, замерзне.

    Тарас і Матвій повернули назад, хотіли додому.

— Хлопці, ви чули? — Павло ще не відійшов, напружено вдив­лявся.

    Сутінки опустились на землю, швидко вечоріло, та хтось ніби кликав хлопця. Друзі повернулись і вже втрьох придивлялись та прислухались. Берег був нерівний, між кущем та водою щось каламутилось. Он, там! Хлопчик побачив малого цуцика, який бовтався у воді. Усім тілом він боровся за своє життя. Лапки били по кризі, він не міг вибратись.

     Павло підбіг, вступив у воду, ухопив цуценя. Воно тремтіло від холоду і раділо, що врятоване. Швидким кроком хлопці побігли додому — грітися.

     Недаремно прийшли на ставок!

 

Оповідання «Справжній друг»