Тема: розповідь про те, як хлопці на ставку врятували цуценя.
Головна думка: «Недаремно прийшли на ставок!».
Мета: заклик бути добрими і співчутливими до чужої біди, допомагати беззахисним тваринам.
Рід літератури: епос.
Жанр: оповідання.
Доведення, що прочитали оповідання
Твір невеликого обсягу (одна сторінка) про подію (хлопці рятують цуценя) із життя декількох персонажів (Матвій, Тарас, Павло), що тривала недовго (одного дня).
Будова твору
Зачин |
«Після школи хлопці вирішили побігти до ставка…» |
Основна частина |
«Першим прибіг Павло і глянув на воду. Ставок виблискував на сонці, мов дзеркало…» |
Кінцівка |
«Недаремно прийшли на ставок!» |
План
1. Хлопці побігли до ставка.
2. Крига була тонкою.
3. Хлопці, ви чули?
4. Цуцик у ставку.
5. Павло рятує цуценя.
6. Недаремно прийшли на ставок!
Головний персонаж: школяр Павло.
Другорядні персонажі: його друзі Матвій і Тарас.
Розповідь ведеться від імені автора.
Цитатна характеристика Павла
Активний, швидкий, спортивний |
«Першим прибіг Павло і глянув на воду» |
Розсудливий |
«Крига була ще тонкою, морозу тільки два градуси, куди ж кататись. — Хлопці, відбій» |
Спостережливий |
«Хлопці, ви чули? — Павло ще не відійшов, напружено вдивлявся» |
Відважний, сміливий, рятує цуценя |
«Павло підбіг, вступив у воду, ухопив цуценя» |
НА СТАВКУ
Після школи хлопці вирішили побігти до ставка.
— Можна буде поковзати, — вигукнув Матвій, холодний вітер розкуйовдив його волосся.
— Наввипередки, — крикнув Тарас, і хлопці побігли.
Першим прибіг Павло і глянув на воду. Ставок виблискував на сонці, мов дзеркало. Крига була ще тонкою, морозу тільки два градуси, куди ж кататись.
— Хлопці, відбій.
Матвій топнув ногою по льоду, під ногою хлюпнуло.
— Проламується, зараза.
— Матвію, ну що ти таке кажеш? Будуть ще Йорданські морози, замерзне.
Тарас і Матвій повернули назад, хотіли додому.
— Хлопці, ви чули? — Павло ще не відійшов, напружено вдивлявся.
Сутінки опустились на землю, швидко вечоріло, та хтось ніби кликав хлопця. Друзі повернулись і вже втрьох придивлялись та прислухались. Берег був нерівний, між кущем та водою щось каламутилось. Он, там! Хлопчик побачив малого цуцика, який бовтався у воді. Усім тілом він боровся за своє життя. Лапки били по кризі, він не міг вибратись.
Павло підбіг, вступив у воду, ухопив цуценя. Воно тремтіло від холоду і раділо, що врятоване. Швидким кроком хлопці побігли додому — грітися.
Недаремно прийшли на ставок!