Тема: казкова розповідь про те, що добре вдома.

Головна думка: «А нещасне сміття тиняється хідниками та клумбами, парками і дитячими майданчиками, солодко мріючи про затишну сміттярку».

Мета: заклик не кидати сміття де попало.

Рід літератури: епос.

Жанр: казка.

Ознаки казки

Персонаж: сміття, наділене людськими рисами, мріє про свій дім – сміттярку.

Добро перемагає зло: надія, що люди здійснять мрію казкового вуличного сміття.

Будова твору

План

1. У кожного свій дім.

2. Вуличне сміття.

3. Нарікання людей.

4. Сміттярка – мрія для сміття.

Дійовий персонаж – вуличне сміття.

Розповідь ведеться від імені автора.

Казка вчить не кидати сміття де попало, не нарікати на інших, а кожному бути відповідальним за дотриманням чистоти.

Казка засуджує несправедливі нарікання та бездіяльність.

ДОБРЕ ВДОМА

    Пташки́ живуть у гніздах.

    Звірі — у норах.

    Риби — у річці чи в морі.

    Бджоли — у вулику.

    Мурахи — в мурашнику.

    А равлик навіть носить свою хатку зі собою!

    Книжки́ мешкають у книгарнях, у бібліотеках, на книжкових полицях осель.

    Зорі — на небі.

    Люди — в будинках.

    А сміття живе на смітниках і в сміттярках. Це його оселя, і воно її дуже любить. Йому там затишно й зручно. Тому сміття дуже засмучується, коли люди необачно кидають його там, де заманеться. Тоді воно стає вуличним сміттям. Сміттям-безхатьком. День і ніч воно зажурено вештається містом або вздовж сільської дороги. І навіть — страшно подумати! — лісом. Блукає, скиглить-шелестить, кидається під ноги перехожим, ніби приблудний пес. І тихенько просить: «Допоможіть мені дістатися до рідного смітника!»

    Але люди його чомусь не чують… Байдуже минають, інколи ще й невдоволено нарікаючи: «Скільки бруду розвелося! Яке в нас засмічене місто!»

    А нещасне сміття тиняється хідниками та клумбами, парками і дитячими майданчиками, солодко мріючи про затишну сміттярку.

Проект на тему   «УТИЛІЗАЦІЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ»

Врятований струмок

Прибирання у парку опалого листя. Замітка в газету.