ПРИСЛІВНИК
Ознаку дій називає, А також місце, час, причину, Цієї дії визначає, І кожен цю частину знає.
Бо це прислівник – всім відомий Незмінна ця частина мови На запитання як? коли? Готова всім відповісти.
Сміється сонце як? – ласкаво, Мандрує небом величаво, А небо голубіє дивно, Пливуть хмарини тихо, мрійно. |
Дзвенить кохана мова чисто, А кожне слово – урочисто, Земля стрічає нас святково, Сміються зорі загадково.
Сади цвітуть коли? – весною, Улітку трав моря шовкові, А восени врожай збирають, Узимку снігу всі чекають.
Прислівників багато в мові, Всі яскраві, всі чудові! Щоб здобути знань основи, Вивчім цю частину мови! |
Тема: поетична розповідь про прислівник.
Головна думка: «Щоб здобути знань основи, вивчім цю частину мови!»
Мета: в українській мові багато прислівників, тому без знань цієї частини мови не зможеш обійтися.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «пливуть… мрійно», «кохана мова», «всі яскраві, всі чудові».
Уособлення: «сміється сонце, … мандрує», «пливуть хмарини», «земля стрічає», «сміються зорі», «частина мови… готова відповісти».
Метафора: «трав моря шовкові», «дзвенить … мова», «(сонце) мандрує».
Перелічення: «А також місце, час, причину».
Риторичні оклики: «Прислівників багато в мові, Всі яскраві, всі чудові!».
Повтори: «всі яскраві, всі чудові».
Кількість строф: чотири.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний ямб.
са |
ди |
цві |
туть |
ко |
ли |
ве |
сно |
ю |
у |
лі |
тку |
трав |
мо |
ря |
шов |
ко |
ві |
а |
во |
се |
ни |
вро |
жай |
зби |
ра |
ють |
у |
зим |
ку |
сні |
гу |
всі |
че |
ка |
ють |
/U_/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U_/U
Римування: суміжне (ААББ)
Точні рими: називає – визначає – знає, ласкаво – величаво, дивно – мрійно, чисто – урочисто, святково – загадково, збирають – чекають, мові – чудові, основи – мови.
Казка про пригоди мандрівника Дієслова та майстра Прислівника