Жили собі давно на світі мандрівник Дієслово та майстер Прислівник. Дієслово щиро любило допомагати людям. Йому часто доводилось подорожувати. Незабаром він став незвичайним мандрівником. Його сусідом був Прислівник – знаний майстер на всі руки. Він завзято готував товариша до кожної місії.
Почують плач малої дитини за загубленою іграшкою і вже готові прийти на допомогу. Прислівник швидко заряджає шапку-невидимку. І Дієслово з дитиною згодом разом пропажу знаходять. Здалека крики доносяться, то там уже сварка. Прислівник чоботи-скороходи старанно чистить. Вони вчасно доставлять мандрівника, щоб сварку припинити. У лісі трава раптово зайнялась. Прислівник вправно летючий корабель ремонтує. І Дієслово відважно лісових мешканців на ньому рятує. Помічникам нечемно про бідні родини забувати. Прислівник майстерно збирає чудо-скатертину в дорогу. Ситно і смачно з нею Дієслово голодних годує.
Отак живуть дружно сусіди-помічники. Можливо, саме тому прислівник із дієсловом завжди поруч тримаються.
***
Казка про прислівник та його роль у мовленні
Якось вирішив прислівник стати дуже загадковим.
А коли вирішив так, тоді радо замаскував себе влучними виразами. Часом полюбляє у прислів’я свого приятеля-антоніма запросити. Щоб збагатити мовлення, зазвичай дружить він з іншими прислівниками-синонімами. Трошки впертий, але дуже незмінний.
Тепер людям часто доводиться добре думати, що розуміти цю загадковість.
***
Казка про прислівник та його роль у мовленні
Давно то було. Може влітку, а може взимку. Зустрілись якось Прислівник і Дієслово.
От і запрошує Дієслово у гості нового знайомого:
— Прийди!
А Прислівник собі думає:
— Якийсь дивне то Дієслово. Ні тобі – коли, ні тобі – куди.
Отак і не навідався в гості.
Ото вдруге зустрілися. Може влітку, а може взимку. Знову запрошує Дієслово в гості:
— Прийди!
Ні так діла не буде. Набрався Прислівник сміливості і сам питає:
— Коли?
— Завтра. — почув відповідь.
А куди піти – забув спитати. Отак і не навідався в гості.
Ото втретє зустрілися. Може влітку, а може взимку. Знову запрошує Дієслово в гості:
— Прийди!
Ні так діла не буде. Набрався Прислівник ще більшої сміливості і сам знову питає:
— Коли і куди?
— Завтра і зовсім поряд, — відповіло Дієслово і вказало на ошатний будинок.
Нарешті Прислівник зміг піти у гості до Дієслова. Господар дому дуже зрадів гостеві.
Отак і стали друзями Дієслово і Прислівник, щоб разом увиразнювати мовлення.