У ЛІСІ
У лісі всміхається кожна сосна:
— Нарешті відлига, нарешті весна!
Нам сонечко світить і лагідно гріє,
ніхто, крім весни, так радіти не вміє.
І проліски сині дзвенять під ногами:
— Співайте, будь ласка, весняночку з нами!
Тема: поетична розповідь про весняний ліс.
Головна думка: «Співайте, будь ласка, весняночку з нами!».
Мета: веснянками заклика́ли весну у ліси, на поля.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «лагідно гріє», «проліски сині».
Уособлення: «всміхається сосна», «сонечко лагідно гріє», «проліски дзвенять під ногами».
Риторичні оклики: «Нарешті відлига, нарешті весна!».
Пестливі слова: «сонечко», «весняночку».
Інверсія: «У лісі всміхається кожна сосна».
Кількість строф: три.
Вид строфи: двовірш.
Віршовий розмір: чотиристопний амфібрахій.
|
нам |
со |
не |
чко |
сві |
тить |
і |
ла |
гі |
дно |
грі |
є |
|
ні |
хто |
крім |
вес |
ни |
так |
ра |
ді |
ти |
не |
вмі |
є |
/U_U/U_U/U_U/U_U/
/U_U/U_U/U_U/U_U/
Римування: суміжне (АА)
Рими: сосна – весна, гріє – вміє, ногами – нами.
Вірш про весняний ліс.
З відлигою у ліс приходить радісна весна. Сонце лагідно пригріває землю своїм промінням. На проталинах сині проліски запрошують разом з ними співати та прославляти весну обрядовими піснями-веснянками.