Тема: розповідь про вовка і чаплю.
Головна думка: «І навіщо мені ті танці здалися, коли я їсти хочу!...».
Мета: кмітливість допомагає знайти вихід зі складної ситуації.
Рід літератури: епос.
Жанр: казка.
Вид казки: про тварин.
Ознаки казки
Персонажі: тварини, наділені людськими рисами, вміють розмовляти.
Слова-повтори: «з ноги на ногу».
Добро перемогло зло (кмітлива чапля знайшла вихід у складній ситуації).
Будова твору
|
Зачин |
«Ішов голодний вовк. Він, бідний, так їсти хотів, аж у очах йому чорніло…» |
|
Основна частина |
«Підкрався вовк тихенько — та хап її!...» |
|
Кінцівка |
Вовк подивився їй услід та й каже: «І навіщо мені ті танці здалися, коли я їсти хочу!..» |
План
1. Ішов голодний вовк.
2. Звір упіймав чаплю.
3. Дозволь потанцювати.
4. Чапля врятувалася.
5. Навіщо здалися танці.
Персонажі: вовк і чапля.
Розповідь ведеться від імені автора.
Позитивний персонаж: чапля – кмітлива, далекоглядна.
Негативний персонаж: вовк – хижий, недолугий, непередбачливий.
Казка вчить не розгублюватися, шукати вихід у скрутній ситуації.
Казка засуджує злі наміри, небажання передбачати наслідки.
ВОВК І ЧАПЛЯ
Ішов голодний вовк. Він, бідний, так їсти хотів, аж у очах йому чорніло. Аж гульк — чапля стоїть.
Підкрався вовк тихенько — та хап її!
Бачить чапля, що непереливки їй, та й каже: «Дозволь мені, вовче, хоч перед смертю потанцювати».
«Від цього мені шкоди не буде», — подумав вовк і дозволив: «Танцюй, коли хочеш, тільки пошвидше, а то я їсти хочу».
Чапля перед ним з ноги на ногу перескакує — танцює наче (хоч усім відомо, що чаплі ніколи не танцюють). Скаче, а сама потрошку вбік відходить. А коли відійшла вже далеченько, знялася та й полетіла.
Вовк подивився їй услід та й каже: «І навіщо мені ті танці здалися, коли я їсти хочу!..»
Прислів'я та приказки про звірів