ЖАР-ПТАШКА
|
Було, чи здавалось, чи снилось Іванку, що кожного ранку, що кожного ранку жар-пташка літає понад двором, торкає його золотавим пером.
Перо золотаве Іванка лоскоче, хлопчина швиденько розплющує очі і миттю встає, у вікно визирає, а тільки жар-пташки вже й сліду немає. |
Іванко хутчій вибігає із хати, бо хочеться хлопцю її наздогнати. За ним вибігає уся дітвора шукати хоч сліду її чи пера.
Ви, хлопчики любі і любі дівчата, коли пощастить вам пташину побачить, скажіть нам, будь ласка, коли це не тяжко, бо хочеться Йванку торкнути ту пташку. |
Тема: розповідь про Іванка і жар-пташку.
Головна думка: «За ним вибігає уся дітвора шукати хоч сліду її чи пера».
Мета: заклик не сидіти, склавши руки, а віднайти свою жар-пташку.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «золотавим пером».
Метафора: «Перо золотаве Іванка лоскоче», «жар-пташки вже й сліду немає».
Повтори: «що кожного ранку», «хлопчики любі і любі дівчата».
Перелічення: «Було, чи здавалось, чи снилось».
Інверсія: «За ним вибігає уся дітвора шукати хоч сліду її чи пера».
Зменшувані суфікси: швиденько, пташину, хлопчики, пташку.
Персонаж: хлопчик Іванко.
Кількість строф: чотири.
Вид строфи: катрен.
Віршовий розмір: чотиристопний амфібрахій.
|
бу |
ло |
чи |
зда |
ва |
лось |
чи |
сни |
лось |
І |
ван |
ку |
|
що |
кож |
но |
го |
ран |
ку |
що |
кож |
но |
го |
ран |
ку |
|
жар |
пта |
шка |
лі |
та |
є |
по |
над |
дво |
ром |
|
|
|
тор |
ка |
є |
йо |
го |
зо |
ло |
та |
вим |
пе |
ром |
|
/U_ U/U_ U/U_ U/U_ U/
/U_ U/U_ U/U_ U/U_ U/
/U_ U/U_ U/U_ U/U
/U_ U/U_ U/U_ U/U_
Римування: суміжне (ААББ)
Точні рими: Іванку – ранку, двором – пером, визирає – немає, хати – наздогнати, дітвора – пера.
Цікавий вірш про ставлення до таланту і хисту.
Усім відомо, що жар-пташка – це казкове пернате. Символізує воно талант, хист. Поетеса закликає усіх дітей віднайти свою жар-пташку.