МІСЯЦЬ-КВІТНИКАР

Піду у ліс — і крізь весняні віти

побачу: ходить квітень по траві.

Де він ступне, там різнобарвні квіти

 спалахують, як вогники живі.

Зоріє ряст, і стелиться барвінок,

і сон-трава прокинулась від сну,

і заквітчавсь фіалками узгірок,

нагадуючи клумбу запашну.

Гуде бджола. В пилку у неї лапки

і хоботок в солодкому меду.

Невдовзі жовті сонечка-кульбабки

підсвітять ніжну зелень молоду.

А он тюльпан. Він у рожевий келих

збирає чисті краплі дощові.

Над ним тріпоче крильцями метелик,

барвистий, наче квітка у траві.

Куди не глянь — оновлення в природі,

і квіти ці — її щорічний дар,

і недаремно кажуть у народі,

що квітень — щедрий місяць-квітникар.

                          (Скомаровський В.)

Тема: поетична розповідь про місяць квітень.

Головна думка: «квітень — щедрий місяць-квітникар».

Мета: придивися до краси квітневої природи.

Художні засоби

Епітети: різнобарвні квіти, клумбу запашну, ніжну зелень молоду, рожевий келих, чисті краплі, барвистий метелик, весняні віти, сонечка-кульбабки, щедрий місяць, місяць-квітникар.

Персоніфікація: ходить квітень по траві, ступне; сон-трава прокинулась; тюльпан збирає.

Метафора: квіти спалахують, зоріє ряст, стелиться барвінок, заквітчавсь узгірок, сонечка-кульбабки підсвітять, квіти – щорічний дар, оновлення в природі.

Порівняння: «квіти спалахують, як вогники живі», «метелик, барвистий, наче квітка у саду».

Римування: перехресне (АВАВ)

Рими: віти – квіти, траві – живі, барвінок – узгірок, сну – запашну, лапки – кульбабки, меду – молоду, келих – метелик, дощові – траві, природі – народі, дар – квітникар

Весняні квіти (первоцвіти), які згадуються у вірші: ряст, барвінок, сон-трава, фіалки, кульбаба, тюльпан.

Комахи, які згадуються у вірші: бджола, метелик-кропив’янка.

Поетичний букет із улюблених весняних квітів