ЗАЦВІЛА В ДОЛИНІ ЧЕРВОНА КАЛИНА…

Зацвіла в долині

червона калина,

ніби засміялась

дівчина-дитина.

Любо, любо стало,

пташечка зраділа

і защебетала.

Почула дівчина

і в білій свитині¹

з біленької хати

вийшла погуляти

у гай на долину...

        (1849 рік)

^{1. Свита – старовинний довгополий верхній одяг, звичайно з домотканого грубого сукна.}

Тема: поетична розповідь про калину навесні.

Головна думка: «Зацвіла в долині червона калина… любо-любо стало…»

Мета: привернути увагу до краси природи.

Збірка: «Кобзар».

Художні засоби

Сталі епітети: червона калина, біленької хати.

Епітети: білій свитині, любо стало.

Персоніфікація: пташечка зраділа.

Порівняння: зацвіла калина, ніби засміялась дівчина-дитина.

Повтори: любо, любо.

Рими: калина – дитина, зраділа – защебетала, хати – погуляти.

Вірш складається з трьох строф. У перших двох зображена природа (калина, пташка), у третій життя людей, яке завжди стосується довкілля. На мою думку, малу паузу слід робити перед другою строфою («Любо, любо стало…), а перед третьою строфою («Почула дівчина») – велику паузу, де автор показує, як краса в природі передається гарним настроєм людині.

Бачити гармонію на рідній землі – нестримне прагнення поета.

Опис калини

Тарас Шеченко – талановитий художник