Назва: «Щастя».
Тема: власні роздуми про щастя.
Основна думка: «щастя знайшов!»
Мета: поділитися власними роздумами про щастя.
Будова тексту:
|
Зачин |
Знайшов! Щастя знайшов! Глянь, мамо, яка гарна п'ятірочка!.. |
|
Основна частина |
Біжить хлоп'я через подвір'я, поспішає скоріше показати п'ятипелюсткове «щастячко», знайдене на квітучій бузковій гілці. І стільки тієї радості в голосі хлоп'яти! — Знайшов!.. Як, можливо, було і в його прадіда сто років тому. Як, можливо, буде і в його правнука через сто років. |
|
Кінцівка (висновок) |
Для щастя іноді так небагато треба... |
Доведіть, що текст «Щастя» — есе.
На мою думку, текст про щастя – це есе.
Твір написаний прозою. У ньому йдеться про те, що хлопчик знайшов п’ятипелюсткову квітку на гілочці бузку. По-перше, автор по-своєму обіграв, здавалося би буденну подію. Він згадує, що так, можливо, було в прадіда сто років тому. І наголошує, що так буде в правнука через сто років. По-друге, враження автора передані багатьма окличними реченнями. По-третє, його висновок, який випливає з події, дає досить неординарну відповідь на складне питання, подане у заголовку. І читач розуміє, що нема однакового щастя, у кожного воно своє. Хочу відмітити, що речення пов’язані між собою за змістом і граматично. До тексту можна дібрати заголовок.
Ось тому я вважаю, що текст про щастя – це есе.