Аналіз літературної казки «Чубчик» Миколи Магери (тема, головна думка, мета, будова, ознаки казки, цитатна характеристика персонажів, птахи)

Тема: розповідь про те, як шпачок Чубчик вчився співати

Головна думка: «добре, що за розум нарешті берешся» («споконвіку так ведеться, що шпак співає по-шпачиному, а соловей — по-солов'їному»)

Мета: осудження тих, хто цурається рідної мови.

Будова твору

Зачин: «Жили собі шпаки…»

Основна частина: «Одного ранку Чубчик почув спів соловейків…»

Кінцівка: «Якось Чубчик побачив на ясені силу-силенну шпаків…»

Головний персонаж: шпачок Чубчик

Другорядні персонажі: шпачиха-мама, Соловейко, інші птахи

План

1. Жили собі шпаки.

2. Шпачок Чубчик запишався.

3. Чубчик почув спів соловейка.

4. Хочу стати соловейком.

5. Соловейком треба народитися.

6. Не хочу такого роду!

7. Шпаки на крилах весну несуть.

8. Чубчик подався до Соловейка.

9. Не чув, щоб цуратися роду.

10. Чубчик навчався в Соловейка усю весну

11. Влітку навчався в Синиці, Ворони, Горобців.

12. Найрозумніший серед птахів.

13. Зустріч зі шпаками.

14. Осміяний виступ Чубчика.

15. За розум нарешті берешся.

План

1. Родина шпаків

2. Пихатий Чубчик

3. Спів соловейка

4. Стану соловейком

5. Солов’ями народжуються

6. Набрид свист.

7. Шпаки несуть весну.

8. До Соловейка.

9. Зауваження співака.

10. Навчання цілу весну.

11. Навчання влітку.

12. Найрозумніший Чубчик.

13. Зграя шпаків.

14. Осміяний виступ.

15. За розум берешся.

Ознаки казки

Казковий зачин: «Жили собі …»

Казкові імена: Соловей, Синиця, Ворона

Слова-повтори: силу-силенну

Персонажі-тварини наділені людськими рисами, розмовляють людською мовою.

Добро завжди перемагає зло, адже чубчик, визнав свою помилку.

Казка вчить не цуратися рідної мови, вивчати і спілкуватися нею.

Цитатна характеристика шпачка Чубчика

Опис шпачка	«У найменшенького шпаченяти був невеликий чубчик»
Найменший серед шпачків	«У найменшенького шпаченяти був невеликий чубчик. Тож і назвали його Чубчиком»
Зневажає інших, пихатий	«Чубаті шпаки — дивина. Тож Чубчик так запишався, що почав із зневагою ставитися до своїх братиків і сестричок»
Неслухняний	«Набрид мені ваш свист!», «Та Чубчик не слухав»
Нерозумний	«Спочатку навчися свистіти по-шпачиному»
Ображає батьків, зневажає свій рід	«Не хочу такого роду! Вас і люди не слухають так, як соловейків», «Бо набридли мені шпаки з їхнім свистом»
Свою мову забув, а чужої не навчився	«Він розучився свистіти по-шпачиному і не навчився співати по-солов'їному. Тільки й того, що запам'ятав «тьох-тьох-тьох», «У Синиці, у Ворони і в Горобців. Та вивчив лише «цінь-цінь», «кра-кра», «жив-жив»
Зарозумілий	«Шпачкові здалося, що тепер він найрозумніший серед птахів»
Самовпевнений	«Він гордо глянув на батька й матір, братів і сестер, сів на самісінький вершечок осокора і заверещав»
Присоромлений та осміяний	«Чубчик із сорому ледь не звалився з осокора. Присоромлений, осміяний, він повернувся додому»
Визнає свою помилку, зрозумів, що треба вчити рідну мову	«Буду слухати вас»

Цитатна характеристика шпаків-батьків

Працьовиті	«Батько і мати маленьким їсти носили, співати по-шпачиному навчали»
Люблячі батьки	«Злагода і мир панували в шпаківні»
Мудрі	«Соловейком, сину, треба народитися, — пояснила шпачиха»
Терпеливо навчають потомство	«Спочатку навчися свистіти по-шпачиному, — промовила мати», «Довго шпачиха навчала розуму сина»
У розпачі мати	«Що ти говориш, сину, — промовила зі сльозами на очах мати»
Пишаються своїм родом	«Люди кажуть, що на крилах ми їм весну несемо. Хіба цим не треба пишатися? Хіба наш спів гірший, ніж в інших птахів?»
Пробачають шпачка, радіють, що він узявся за розум	«Хоч і пізно, сину, але добре, що за розум нарешті берешся»

Цитатна характеристика Солов’я

Гарний співак, співучий	«Одного ранку Чубчик почув спів соловейків, які витьохкували в саду. І так йому сподобався той спів, що аж самому захотілося так заспівати»
Здивований проханням шпачка	«Чого це тобі раптом захотілося по-солов'їному співати?»
Поважає свій рід	«Ще не чув, щоб пташки цуралися свого роду, — поважно промовив Соловейко»
Мудрий	«Бо споконвіку так ведеться, що шпак співає по-шпачиному, а соловей — по-солов'їному»
Добрий, допомагає іншим, привітний	«Але коли тобі так захотілося навчитися співати по-нашому, то зоставайся»

Птахи в оповіданні

Птахи	Знайомство	Реакція на виступ Чубчика
шпачок Чубчик	головний персонаж, захотів вивчати різні пташині мови, крім рідної	«Чубчик із сорому ледь не звалився з осокора»
шпачиха	мати шпачка, пояснення котрої не були почуті
Соловей	перший учитель шпачка, який навчив «тьох-тьох-тьох»	«сміявся, аж за боки брався»
Синиця	друга вчителька шпачка, яка навчила «цінь-цінь»	«від реготу аж сльози виступили на очах»
Ворона	третя вчителька шпачка, яка навчила «кра-кра»
Горобці	вчителі, які навчили «жив-жив»	«так похрипли, що не могли й слова вимовити»
шпаки	перед їхньою зграєю, що збиралась у вирій, виступав шпачок	«зареготали, що аж затремтіло листя на деревах»