РОЗМОВА ХМАРОК
Відпалало сонце жарко.
В надвечір'ї — ніжні хмарки:
хмарка Лев і хмарка Кіт
розмовляють край воріт.
Тільки що це? Кіт не слуха.
У кота пропали вуха
Кіт підвівся в повний зріст:
«Де подівся Левів хвіст?»
Каже Кіт: «Ходімо в дім!»
Каже Лев йому: «Ходім!»
Лев і Кіт — зайшли у дім
і розтанули, мов дим.
(Надія Кир’ян)
Тема: поетична зустріч двох дивовижних хмарок – колообіг води у природі.
Головна думка: «хмарка Лев і хмарка Кіт розмовляють край воріт».
Мета: захоплення дивовижною природою.
Художні засоби
Епітети: ніжні хмарки.
Уособлення: хмарка Лев, хмарка Кіт.
Персоніфікація: (хмарки) розмовляють, не слуха, підвівся, каже, зайшли в дім.
Метафора: «відпалало сонце жарко», «підвівся в повний зріст» (встати).
Порівняння: «розтанули, мов дим».
Риторичне запитання: «Тільки що це?», «Де подівся Левів хвіст?».
Риторичні оклики: «Каже Кіт: «Ходімо в дім!»», «Каже Лев йому: «Ходім!»»
Інверсія: «відпалало сонце жарко».
Кількість строф: три.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
|
тіль |
ки |
що |
це |
кіт |
не |
слу |
ха |
|
у |
ко |
та |
про |
па |
ли |
ву |
ха |
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
Римування: суміжне (ААББ)
Рими: жарко – хмарки, Кіт – воріт, слуха – вуха, зріст – хвіст, дім – ходім – дим.
Зрозуміло, що в короткому вірші поетеса образно описала колообіг води в природі.
У першій строфі, образно описаний процес випаровування води, коли влітку «відпалало сонце жарко», наступив прохолодний вечір, і «в надвечір'ї» крапельки води зібралися в «ніжні хмарки». Хмари зазвичай збираються у різні форми, а творча уява поетеси розгледіла в них «Лева» і «Кота», котрі «розмовляють край воріт».
У наступних строфах образно описаний зворотний процес конденсації води, бо з наближенням ночі понижується температура довкілля, тому «у кота пропали вуха», «де подівся Левів хвіст?». А коли «зайшли у дім», то «розтанули, мов дим», бо залишилися росою на траві.
Природа – це дивовижна відкрита книга, вона відкриває свої таємниці, розвиває творчу уяву.