ОСІНЬ

Нарядилась осінь в дороге намисто,

золоте волосся розплела над містом,

кольорові фарби вийняла з кишені,

і малює осінь жовтим по зеленім...

 

Здогадатись можна в парку по деревах:

є червона фарба в неї і рожева...

 

Ще й відтінків різних безліч осінь має,

а стрункі ялини боком обминає...

їй не шкода фарби й часу ні хвилини,

колються нечемні сосни та ялини.

                  (Марія Хоросницька)

Тема: поетична замальовка осені.

Головна думка: «малює осінь жовтим по зеленім».

Мета: замилування золотою порою – осінню.

 

Художні засоби

Епітети: дороге намисто, золоте волосся, кольорові фарби, стрункі ялини.

Уособлення: осінь нарядилась в намисто, волосся розплела, фарби вийняла з кишені,  малює, обминає; нечемні сосни та ялини.

Метафора: «малює жовтим по зеленім», «здогадатись можна в парку по деревах», «відтінків різних безліч осінь має», «ялини боком обминає».

 

Кількість строф: три

Вид строфи: чотиривірш

Віршовий розмір: шестистопний хорей

їй

не

шко

да

фар

би

й ча

су

ні

хви

ли

ни

ко

лю

ться

не

чем

ні

со

сни

та

я

ли

ни

/_U/_U/_U/_U/_U/_U/

/_U/_U/_U/_U/_U/_U/

 

Римування: суміжне (ААББ)

Рими: намисто – містом, кишені – зеленім, деревах – рожева, має – обминає, хвилини – ялини.

 

Осінні кольорові фарби: жовта, червона, рожева.

 

Якою уявляю осінь-художницю із вірша.

   Осінь я уявляю незвичайною дівчиною. Вона «золоте волосся розплела над містом». Одягнута в золотий одяг. На шиї червоне «дороге намисто». В одній руці пензлик, в іншій – палітра з жовтою, червоною і рожевою фарбами.

    Перед дівчиною стелиться зелений пейзаж: висока трава та дерева. А позаду, де вже пройшла художниця-осінь, листяні дерева і трава  жовто-золотисті, лише ялинка і сосна – зелені.

 

Опис картини Йосипа Бокшая «Золота осінь»

Осінь

В осінньому лісі