ТИХА, ЗАДУМЛИВА ОСІНЬ СПУСКАЄТЬСЯ...

Осінь на землю тихенько спускається

в небі летить, наче птах.

Крилами-хмарами небо вкривається.

Пухом тумани із крил її падають,

стеляться в вільних степах.

Літо зелене і радісне згадують.

Стріпує крилами осінь широкими,

роси спадають у млі,

ллються крізь неї дощами-потоками.

Літо веселе, співоче минається,

спокій стає на землі...

Тиха, задумлива осінь спускається...

                    (Максим Рильський)

Тема: поетична розповідь про прихід осені.

Головна думка: «осінь на землю тихенько спускається».

Мета: замилування приходом осені.

Художні засоби

Сталі епітети: «вільні степи».

Епітети: «тихенько спускається», «літо зелене і радісне», «крилами широкими», «літо веселе, співоче», «тиха, задумлива осінь».

Персоніфікація: «осінь спускається, летить», «небо вкривається», «тумани падають, стеляться, згадують», «спокій стає».

Порівняння: «в небі летить, наче птах», «крилами-хмарами» «дощами-потоками», «пухом тумани падають».

Метафора: «стріпує крилами осінь», «осінь на землю спускається»

Кількість строф: чотири

Вид строфи: терцет

Віршовий розмір: чотиристопний дактиль

/_UU/_UU/_UU/_UU/

/_UU/_UU/_

Римування: АБА

Рими: спускається – вкривається, падають – згадують, широкими – потоками, минається – спускається, птах – степах, млі – землі.