4 КЛАС
Прислівник — незмінна самостійна частина мови, яка виражає ознаку іншої ознаки, стан предмета, пояснює, як, де, коли, відбувається дія, куди вона спрямована, і відповідає на питання як? де? куди? звідки? коли? наскільки? якою мірою?
Де? куди? звідки?: унизу, додому, здалеку (місце дії);
як?: добре, щасливо (спосіб дії);
коли?: сьогодні, щодня, удень (час дії).
|
Самостійні частини мови завжди визначаємо за питаннями: мені (як?) добре (прислівник); (яке?) добре (прикметник) серце. |
Прислівники пишемо разом: навесні, улітку, восени, узимку, зверху, знизу, посередині, зранку, удень, увечері, вночі.
Серед прислівників є слова з протилежним значенням — антоніми : унизу — угорі, рано — пізно, весело — сумно, спереду — позаду.
Запам'ятай! Прислівники не змінюються. Прислівники не мають закінчень, тому що вони не змінюються. У них усе слово — основа.
Схожі на закінчення частини основи прислівників є суфіксами: рано, навесні, добре, восени.
Суфікс може бути один або декілька, також може не бути взагалі:
, 
, 
, 
, 
, 
.
Прислівники, що відповідають на питання як?, найчастіше утворюються від прикметників за допомогою суфіксів -о, -е
(відкидаємо закінчення прикметника і додаємо суфікс прислівника):
щир[е] — щиро, сумн[а] — сумно, добр[ий] — добре.
У реченні найчастіше прислівник залежить від дієслова:
прокинувся (коли?) рано, іде (як?) швидко, сидить (де?) угорі.
У реченні прислівники виступають другорядними членами речення.
Навесні появляються першоцвіти.
(Що?) першоцвіти (що роблять?) появляються. Основа речення (підмет і присудок): появляються першоцвіти.
Прислівники, які пояснюють у реченні те саме слово і відповідають на однакові питання, є однорідними членами речення.
Музика звучала ніжно і мелодійно. Музика звучала ніжно, приглушено, мелодійно. Музика звучала не голосно, а тихо.
Прислівники, утворені від якісних прикметників за допомогою суфіксів -о, -е, мають ступені порівняння прислівників (аналогічно до ступеня порівняння якісних прикметників)