На грядці соняшник журливо голову схиляє восени.

   А сумує він за теплим сонечком. Усе частіше хмарки ховають світило. У дощові дні не може сміятися до сонця рослина. Схилив свою голову соняшник, обвис його мокрий бриль. Журиться.

   Не сумуй! Коли приходить осінь, тішиться тобою господар. Який пишний та врожайний! Не мерзнути тобі взимку на городі! Принесеш ти користь людям!

Текст-опис «Король серпневого поля — соняшник»

Аналіз вірша «Як швидко літо проминуло» Олени Пчілки