Козаки – це були вільні люди, які селилися за порогами Дніпра.
Вони захищали українську землю від ворогів. Козаки були мужніми, сильними, чесними, кмітливими. Тримали себе у бездоганній фізичній формі. Уміли їздити верхи на конях, стріляти із пістолів, фехтувати шаблями, гарно плавати, довго бути під водою, використовуючи очеретини. Відповідально виконували козацькі правила. Любили влаштовувати змагання між молоддю.
Дружнє козацьке товариство навіть спільно ухвалювало рішення, підкидуючи шапки.
Козаки-характерники
Характерниками були козаки, наділені незвичайними здібностями. Їх ще називали ворожбитами, чаклунами.
Вони лікували поранених, могли передбачати події, були духовними наставниками козаків, зберігали традиції і таємниці бойового мистецтва. За повір’ями характерники уміли зупиняти кровотечу, заговорювати біль, голими руками ловити кулі, ходити по воді, ставати невидимими, не тонути у воді, накликати природні явища, появлятися одночасно в декількох місцях, впливати на свідомість багатьох людей. Рядові козаки вірили в дар передбачення, перетворення на тварину, уміння заклинати ворогів.
Ось тому характерники викликали благоговіння і страх не тільки у ворогів, але й у побратимів.
Навіщо український народ склав легенду про козака Івана Сірка