Тема: міркування про українські народні рухливі ігри.
Головна думка: «шануйте рідне».
Мета: переконати шанувати українське слово, музику, гру.
Будова тексту:
|
Зачин (твердження) |
Відомо, що діти люблять гратися. Особливо полюбляють рухливі ігри. Чому? Хто водив «Подоляночку»? Всі! Хто грався у «Котика й мишку»? Теж усі! |
|
Основна частина (доведення) |
Адже рухливі ігри розвивають не тільки силу, спритність, кмітливість, швидкість та витривалість. Вони ще й вчать рідної мови, виховують почуття дружби, товариськості, взаємовиручки. |
|
Кінцівка (висновок) |
Тому, діти, шануйте рідне, українське: слово, музику, гру. Бо це наше з вами минуле, сьогодення і майбутнє! |
Доведення, що текст про рухливі ігри є міркуванням.
На мою думку, текст про рухливі ігри є міркуванням.
На початку тексту висувається твердження про те, що діти полюбляють рухливі ігри. У доведенні автор переконує, чому такі ігри дуже потрібні. Відомі всім рухливі ігри «Подоляночка», «Котик й мишка» мають народне коріння. З цього у висновку висловлюється думка шанувати усе рідне, українське. Хочу додати, що речення пов’язані між собою за змістом і граматично. До тексту можна дібрати заголовок.
Ось тому вважаю, що ознайомилась з міркуванням.