Я думаю, що красти – це погано.

    Тому що не можна брати те, що тобі не належить. Не кради – говорить заповідь. Навіть попри скруту, треба звернутися до власника. Якщо він добра людина, то зможе допомогти. Оскільки особа живе у суспільстві, нею не повинні керувати тільки бажання. Ніхто не хоче, щоб у нього крали. Тому до інших треба відноситься так само. Насамкінець красти заборонено законом, а крадій порушує його. Часто безкарність породжує вседозволеність, коли бажання брати чужі речі без дозволу стає поганим правилом. Яким би не був  злочин, його не можна схвалювати.

    Отже, я переконаний, красти – це погано.

 

***

    Я думаю, що красти – це погано.

    Тому що такими діями порушуємо і моральну заповідь, і закон. По-перше, не можна брати того, що тобі не належить. По-друге, добрий власник завжди знайде чим допомогти. По-третє, раз укравши, можеш повторно йти незаконною дорогою, а за погані вчинки прийдеться відповідати. По-четверте, не можна брати в інших без дозволу, бо втратиш довіру, позбудешся приязності від людей.

    Отже, я переконаний, що не можна красти.

 

***

    Я думаю, що красти – це погано.

    Тому що такими діями завдаємо шкоди іншим людям. Якщо вкрали у незаможного – вона матеріальна через важливість речі. Для заможнішого – вона моральна, бо проявляється у зменшенні довіри. Крадій стає заручником своїх вчинків. За незаконні дії настане покарання.

    Отже, вважаю, що бути крадієм погано як для себе, так і оточуючих.

 

***

    Красти – це завжди погано, навіть коли шукаєш собі оправдання.

    Тому що, такі дії неморальні і незаконні. Ти голодний? Попробуй заробити на хліб. Ти не знаєш як? Звернися за допомогою. Повір на землі багато хороших людей, вони порадять, допоможуть.

    Ти думаєш, нічого страшного, якщо тільки раз, щоб втамувати голод? А не боїшся що за першим будуть наступні? А що отримаєш натомість? За вкраденими речами втратиш людську довіру і приязнь. Можеш отримати покарання. Самотність.

     Зрозумій, що життя складне. Воно не завжди дає змогу вчиняти добре. Але у кожного є право вибору чи жити йому по-совісті. Бо хіба можуть люди жити разом, якщо кожен буде робити, що заманеться, не зважати на іншого? Якщо в мене нема їжі, і це не значить, що у мене нема і совісті – я не крастиму!  

     Красти не можна і по тій причині, бо це заборонено законом. А він може бути несправедливим – подумаєте ви. Попробуй дотримуватися закону, і відчуття несправедливості навіть не виникатиме.

      Отже, особисто я переконаний, що красти – це погано. Таким діям не може бути оправдання.

 

Добро і зло в житті людини

Не плюй у криницю — бо прийдеш по водицю

Що змінюється в людині, яка робить добрі справи    

Що таке духовна і фізична сліпота

Ніщо так дешево не дається ,як вдячність ,і ніщо так дорого не ціниться, як вдячність