Крихти я щодень кидав
Щоб горобчик прилітав.
Як усе він доїдав,
Потім гарно щебетав
Про дружбу зі мною
Всій родині моїй.
***
Щодня прилітав до моєї годівниці горобець. Там зазвичай лежали крихти хліба, зерно. На коротких зимових канікулах вдячним щебетанням будив мене пернатий друг.
А навесні знайшов горобець собі сіреньку подружку. Разом вони старанно будували надійне гніздо з сухої трави, соломинок, пір'ячка в моєму саду, співаючи «джів – джів - джів». Потім годували пташенят надокучливими комахами-шкідниками, рятуючи мою яблуньку, сливку та грушку.
Горобець уже не згадував холодну зиму, не страхався майбутньої. Адже ми були друзями.
Розповідь про годівницю для птахів