Крихти я щодень кидав 

   Щоб горобчик прилітав.

   Як усе він доїдав,

   Потім гарно щебетав

   Про дружбу зі мною

   Всій родині моїй.

 

*** 

   Щодня прилітав до моєї годівниці горобець. Там зазвичай лежали крихти хліба, зерно. На коротких зимових канікулах вдячним щебетанням будив мене пернатий друг. 

   А навесні знайшов горобець собі сіреньку подружку. Разом вони старанно будували надійне гніздо з сухої трави, соломинок, пір'ячка в моєму саду, співаючи «джів – джів - джів». Потім годували пташенят надокучливими комахами-шкідниками, рятуючи мою яблуньку, сливку та грушку. 

   Горобець уже не згадував холодну зиму, не страхався майбутньої. Адже ми були друзями.

 

Горобець хатній (текст-опис)

Розповідь про годівницю для птахів

Пташина їдальня