Тема: розповідь про зозульку.
Головна думка: «От добре, що в нашому лісі живе така пташка!».
Тема: зозуля, поїдаючи волохату гусінь, приносить користь зеленим насадженням.
Рід літератури: епос.
Жанр: оповідання.
Будова тексту
|
Зачин |
«Коли повертається з вирію зозулька, вже і ліс, і гай стоять зелені…» |
|
Основна частина |
«Щодня більшають на деревах листочки…» |
|
Кінцівка |
«От добре, що в нашому лісі живе така пташка!...» |
План
|
1. І ліс, і гай стоять зелені. 2. Чуєте, зозуля кує! 3. Виповзає волохата гусінь. 4. Птахи кличуть зозульку. 5. Корисна пташка. |
1. Повертається навесні зозулька в зелений ліс. 2. Виповзає волохата гусінь. 3. Страх деяких птахів. 4. Хтось гукає зозульку. 5. Зозулька рятує ліс від волохатої гусені. |
Розповідь ведеться від імені автора, якому вчувається розмова переляканих пташок.
Зозулю називають ключницею вирію. Ця пташка першою відлітає в теплі краї. Тому в народі кажуть, що вона відмикає ключами ворота вирію. Навесні зозуля прилітає останньою — зачиняє ворота вирію.
СМІЛИВА ЗОЗУЛЬКА
Коли повертається з вирію зозулька, вже і ліс, і гай стоять зелені.
— Ку-ку, ку-ку!
— Чуєте, зозуля кує! — радіють люди.
Щодня більшають на деревах листочки, простягають зелені рученята молоді пагінці. І тут раптом виповзає на листячко страшна волохата гусінь!
— Бр-р-р!.. — тремтить з остраху синиця.
— Йой! — задкує мухоловка.
— Тюй-тюй-тюй! — репетує повзик.
А гусінь уже їсть собі ніжне листячко.
— Треба зозульку покликати! — гукає хтось. — Тільки вона цієї гусені не боїться...
Прилетіла зозулька і всю гусінь винищила.
От добре, що в нашому лісі живе така пташка!
Прислів’я та приказки про птахів, гніздо
Прадавні слов'яни пояснювали походження птахів