Тема: розповідь про те як, Лисичка і Журавель перестали приятелювати.
Головна думка: «прийшлося додому йти, облизня спіймавши».
Мета: засудження хитрощів та нещирості.
Рід літератури: епос.
Жанр: казка.
Ознаки казки
Персонажі: тварини наділені людськими рисами, розмовляють.
Казкові імена: Лисичка, Журавель.
Слова-повтори: «стук-стук», «лиже та й лиже», «відти й відти», «дзьоб-дзьоб».
Добро перемагає зло (хитра лисичка отримала облизня).
Будова твору
|
Зачин |
«Лисичка з Журавлем у велику приязнь зайшли, навіть десь покумалися…» |
|
Основна частина |
«Іде Журавель на прошений обід…» |
|
Кінцівка |
«Розсердилася Лисичка, навіть не подякувала за гостину…» |
План
1. Заприятелювали Лисичка та Журавель.
2. Частування Лисички для Журавля.
3. Частування Журавля для Лисички.
4. Зареклась Лисичка з Журавлем приятелювати.
Позитивний персонаж: Журавель.
Негативний персонаж: Лисичка.
Казка вчить бути гостинними, не хитрувати і не обманювати інших, відноситися до всіх так, як би ти хотів, щоб відносились до тебе.
Фразеологізм: облизня спіймати.
Цитатна характеристика Журавля
|
Приязний |
«Лисичка з Журавлем у велику приязнь зайшли, навіть десь покумалися» |
|
Товариський |
«Іде Журавель на прошений обід» |
|
Ввічливий, хоч залишився голодним |
«Спасибі й за те, — пісним голосом промовив Журавель» |
|
Хоче провчити хитрунку |
«А ти б, кумонько, до мене завтра в гості прийшла!» |
|
Робиться улесливим, як гостя |
«Живися, кумонько! Не погордуй, люба моя, — припрошує Журавель» |
|
Хоче, щоб гостя зрозуміла свою помилку |
«Вибачайте, кумонько, — мовить, випорожнивши горнятко, — чим хата багата, тим і рада, а більше на сей раз нічого не розстарав» |
Цитатна характеристика Лисиці
|
Улеслива |
«Приходи, кумцю! Приходи, любочку! Чим хата багата, тим і погощу» |
|
Хитра |
«Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тонесенько по тарілці та й поставила перед кумом» «Вона, бачите, думала, що на цілий тиждень наїсться» |
|
Негостинна |
«А Лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, аж поки сама усієї не з’їла» |
|
Працьовита, старанна |
«Живися, кумочку, не погордуй! Сама варила» |
|
Сама не дам, а в чужого гам |
«Добре, кумочку, прийду, чому не прийти, — мовить Лисичка» |
|
Настирлива |
«Встромляє голову до горнятка — не йде голова! Пробує лапою — годі витягнути. Крутиться Лисичка, заскакує відти й відти довкола горнятка — нічого не порадить.» |
|
Сердита, невихована, неввічлива |
«Розсердилася Лисичка, навіть не подякувала за гостину» |
|
Повернулася з гостей голодною |
«… прийшлося додому йти, облизня спіймавши» |
|
Не усвідомила своєї помилки, не зробила правильних висновків |
«Відтоді й зареклася Лисичка з журавлями приязнь водити» |
ЛИСИЧКА і ЖУРАВЕЛЬ
Лисичка з Журавлем у велику приязнь зайшли, навіть десь покумалися. От Лисичка і кличе Журавля до себе в гості.
— Приходи, кумцю! Приходи, любочку! Чим хата багата, тим і погощу.
Іде Журавель на прошений обід, а Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тонесенько по тарілці та й поставила перед кумом.
— Живися, кумочку, не погордуй! Сама варила.
Журавель стук-стук дзьобом — нічого не спіймав.
А Лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, аж поки сама усієї не з’їла. А коли кашки не стало, вона й мовить:
— Вибачай кумочку, більше не маю вас чим гостити.
— Спасибі й за те, — пісним голосом промовив Журавель. — А ти б, кумонько, до мене завтра в гості прийшла!
— Добре, кумочку, прийду, чому не прийти, — мовить Лисичка.
На другий день приходить Лисичка, а Журавель наварив м’яса, бурячків, квасольки, картопельки, покраяв усе те на дрібні шматочки, зложив у високе горнятко1 з вузькою шийкою та й поставив на столі перед Лисичкою.
— Живися, кумонько! Не погордуй, люба моя, — припрошує Журавель.
Нюхає Лисичка — добра страва! Встромляє голову до горнятка — не йде голова! Пробує лапою — годі витягнути. Крутиться Лисичка, заскакує відти й відти довкола горнятка — нічого не порадить. А Журавель не дармує. Дзьоб-дзьоб у горнятко та й їсть собі шматочок за шматочком, поки всього не виїв.
— Вибачайте, кумонько, — мовить, випорожнивши горнятко, — чим хата багата, тим і рада, а більше на сей раз нічого не розстарав.
Розсердилася Лисичка, навіть не подякувала за гостину. Вона, бачите, думала, що на цілий тиждень наїсться, а тут прийшлося додому йти, облизня спіймавши. Відтоді й зареклася Лисичка з журавлями приязнь водити.
1. Горнятко – маленький горщик.
Як ти гадаєш, на чиєму боці автор казки? (за казкою «Лисичка і Журавель» Івана Франка)
Опис ілюстрації в підручнику до казки «Лисичка і Журавель» Івана Франка