На картині Катерини Білокур «Квіти за тином» зображені квіти, вирощені дбайливими господарями ошатних садиб. Вони ваблять своєю красою за тином.  У нижній частині картини бачимо давню огорожу з віття лози. Вона коричнево-чорного кольору. 

    А за нею на більшій частині полотна дихають і сміються різнобарвні життєрадісні квіти. Заворожують красою білі та рожеві мальви, багряні жоржини, біло-жовті маргаритки, оранжеві лілії, рожеві тюльпани, жовті настурції. Блакитно-білі кручені паничі ніжно огортають білокору березу та тин. Поміж усього кольорового цвіту зеленіють різної форми листочки. Квітів на картині так багато, що блакитне чисте небо ледь-ледь проглядає високо в далечі. На запашну  городню красу крадькома зазирає поодинокий білий в'юнок перед тином. 

   На полотні майстрині оживають квіти – прекрасні «очі землі». Від зображеного віддає теплом, ніжністю, неймовірною м'якістю. Ці почуття досягаються світлими тонами рожево-оранжевих, блакитно-білих, зелено-салатових, багряно-оранжевих барв. Темно-коричневий колір тину, на мій погляд, символізує силу великої родини, наповнену радістю-квітами. 

***

     Гарні квіти виглядають із-за тину. 

     Рожево-білі мальви тягнуться до неба.  Жоржини зацвіли кольоровими барвами. Жовті лілії привіталися зі сонцем. По стеблах струнких рослин в’ються сині кручені паничі.  

     Яке різноманіття зацвіло за тином!  

Катерина Білокур – самобутня художниця