Прислів’я — це влучний образний вислів, який має повчальний зміст.

Приказка — це влучний вислів, який ствер­джує факт, він близький до прислів'я, але без повчального змісту.

 

Про січень

Січень з груднем прощається, а на лютий очі косить.

Січень, наступає, мороз людей обнімає.

Січень не так січе, як у вуха пече.

Січень січе та й морозить, а ґазда дрова з лісу возить.

Січень снігом січе, а мороз вогнем пече.

Січи, не січи, коли я на печі.

У січні вночі панують сови та сичі.

 

Про лютий 

Багато в лютому снігу – багато хліба.

Вовки у лютому близько людського житла – мороз посилиться.

Лютий воду відпускає, а березень — підбирає.

Лютий виганяє ковалів з гути.

Лютий лютує, та весні дорогу готує.

Лютий — місяць вітрів і кривих шляхів.

Лютневий сніг весною пахне.

Лютневий сніг за золото дорожчий.

Місяць лютий спитає, чи взутий.

Питає лютий, чи добре взутий.

Снігу надує в лютому – хліба прибуде.

Сонце блищить, а мороз тріщить.

У лютому зима вперше з весною зустрічається.

У лютому у дня більше світла, у ночі менше холоду.

Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.

 

Про березень

Буває і березень морозом хвалиться.

Березень — не весна, а самий початок весни.

Березень зиму кінчає, так весну починає.

Березень з водою, квітень з травою, а травень з квітами.

Березень і листопад — як братові брат.

Березень сухий та мокрий май-буде каша й коровай.

Березень у матері — зими шубу купив, та через три дні її продав.

Коли в січні березень, бійся в березні січня.

Лютий будує мости, а березень їх ламає.

У березні — квітні зима спереду і ззаду.

У березні день з ніччю міряється, дорівнює.

Сухий березень, травень мокрий роблять хліб добрий.

Як березень не хмуриться, а весною пахне.

 

Про квітень

Де в квітні річка, там у липні калюжка.

Де в квітні була річка, там у липні калюжка.

У квітні земля пріє, поспіши орати і сіяти.

У квітні ясні ночі закінчуються приморозками.

Березень з водою, квітень з травою, а травень з квітами.

Квітень починається при снігу, а закінчується при зелені.

Сонечко з квітневої гірки в літо котиться.

Квітень з водою, а ось травень з травою.

Квітневі струмки землю пробуджують.

 

Про травень

Травень творить хліба, а червень — сіно.

Травень весну кінчає, літо починає.

Травень ліси наряджає, літо в гості чекає.

Травень холодний — не будеш голодний.

Березень з водою, квітень з травою, а травень з квітами.

Прийшов травень — тільки встигай так не зівай.

Квітучий травень — справжній травень.

Дощ у травні хліба піднімає.

Коли у травні дощ, буде й жито.

Місяць травень хоч теплий, та голодний.

Травень холодний — посів ярини ранній.

Якщо травень холодний, то не будеш голодний — рік буде хлібородний.

Дуб у травні в листя одівається, а скотина трави наїдається.

Як у травні дощ і грім — буде радість людям всім.

У травні все квітує, а в червні визріває.

Травень мокрий робить хліб добрий.

Травневий дощ, як з грибами борщ.

Дощ у травні — врожай справний.

Травень ліс прибирає — літо в гості накликає.

Травень багатий на квіти, а хліб у жовтня позичає.

Хто в травні звінчається, то буде вік маятися.

У травні оженився, то вік журився.

За мокрим травнем іде жаркий червень.

 

Про червень

Червень — рум'янець, липень — громовик, а серпень — на копи багатий. 

Червень з косою по луках пройшов, а липень з серпом по хлібів побіг.

Червневе літо ліпше від кожуха. У червні на полі густо, а в коморі пусто. 

У червні перша ягідка в роток, а друга — в козубок.

 

Про липень

Липень втомилися не знає, все скрізь прибирає.

Липень косить і жне, довго спати не дає.

Липень — краса літа, серединка кольору.

Липень — маківка літа, грудень — шапка зими.

Липень — місяць ягід, зелена страда.

Не сокира годує мужика, а липнева робота.

У липні в полі густо, а в коморі пусто.

У липні на дворі пусто, а в полі густо.

У липні хоч роздягнися, а все легше не стане.

 

Про серпень 

До Іллі (2 серпня) мужик купається, а з Іллі з рікою прощається.

Серпень гріє спину, холодить груди.

Серпень-батюшка турботою-роботою мужика тішить.

У серпні всього в запасі: і дощ, і відро, і серопогодье.

У серпні всьому годину: тримай рукавички про запас.

У серпні до обіду літо, після обіду — осінь.

У серпні зима з літом бореться.

У серпні літо назустріч осені підстрибом біжить.

У серпні ніч довга, а вода холодна і яблуками пахне.

У серпні селянинові три роботи: і орати, і косити, і сіяти.

У серпні серпи гріють, а вода холодить.

Хто в серпні спить, той голодний буде ходити.

 

Про вересень

Вересень весіллями багатий.
Вересень пахне яблуками, а жовтень капустою.
Вересневий час — сім погод у нас: сіє, гріє, віє, туманіє, холодніє, гуде ще й згори йде!
Верещить вересень, що вже осінь.
Весна каже — уроджу, а осінь каже — я ще погляджу.
Садок у вересні, що кожух у січні.
Як вересніє, до й дощик сіє.
 

Про жовтень

Жовтень на весілля багатий.
Жовтень ходить по краю та й виганяє пташок з раю.
Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою.
У жовтні гріє ціп, а не піч.
Плаче жовтень холодними сльозами.
Ходить жовтень по краю та й виганяє птахів із раю.
Жовтень хоч і холодний, та листопад його перехолодить.
В жовтні з сонцем розпрощайся, ближче до печі підбирайся.

Про листопад

День у листопаді, як заячий хвіст, — не встигнеш прокинутись — уже вечоріє.
Листопад вересню онук, жовтню син, а грудню рідний брат.
Листопад — ворота землі.
Листопад жовтню син, а зимі — рідний брат.
Листопад зимі ворота одчиняє.
Листопад і колесо, і полоз любить.
Листопад не лютий, проте спитає, чи одягнутий та взутий.
Листопадовий день, що заячий хвіст.
У листападі голо в саді.
У листопаді зима з осінню бореться.
У листопаді зима на заграді.
 
Про грудень
Грудень рік завершує, а зиму починає.
Про осінь

Восени день блисне, а три — кисне.

Восени і горобець багатий.

Осінь іде, за собою дощ веде.

Осінь на строкатому коні їздить.

Осінь сумна, а весело жити.

Осінь сумна, та від її щедрості весело.

Осінь усьому рахунок веде.

Хвали літо, коли осінь прийде.

 

Про зиму

Взимку сонце так сміється, що аж віконце плаче.

Зимовий деньок, як комарів носок.

Лиха тому зима, в кого кожуха нема. 

 

Про весну

Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає. 

Весною все ожива, танцює і співа.

Весною не посієш – восени не збереш. 

Де ластівка не літає, а весною додому вертає.

 

Про літо 

Бджоли раді цвіту, а люди — літу.

Кому вліті холод, тому взимі голод. 

Літо запасає, а зима з'їдає.

Хто літо гайнує — взимку голодує.

Що літом придбаєш, то зимою маєш. 

 

Прислів’я народів світу

Прислів’я та приказки про дружбу

Прислів'я про ставлення людей до знань, природи та інших людей