Прислів’я — це влучний образний вислів, який має повчальний зміст.

Приказка — це влучний вислів, який ствер­джує факт, він близький до прислів'я, але без повчального змісту.

 

Про ставлення людей до знань

Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.

Вік живи — вік учись.

Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.

Вченому світ, а невченому тьма.

Гарно того вчити, хто хоче все знати.

Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.

Голова не на те, щоб тільки кашкет носить!

Грамоти вчиться — завжди пригодиться.

Книжка вчить, як на світі жить.

Менше говори — більше почуєш.

Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

Навчання — праця нелегка, але потрібна.

Навчання і труд поряд ідуть.

Наука  сила.

Не бажай синові багатства, а бажай розуму!

Не краса красить, а розум.

Ніколи не кажи: «Не вмію», а говори: «Навчуся».

Один розум добре, а два ще краще!

Одна розумна голова добре, а дві ще краще!

Око бачить далеко, а розум ще дальше.

Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом!

Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням.

Хто більше читає, той більше знає.

Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду.

Хто грамоти вміє, той краще сіє.

Хто добре учиться, той буде й добре робить.

Хто знання має, той мур зламає.

Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.

Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.

 

Про ставлення людей до природи

Бджоли раді цвіту, люди – літу. 

Більше землю удобряй – будеш мати урожай. 

Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає. 

Весною не посієш – восени не збереш. 

Вогонь добрий слуга, але поганий хазяїн. 

Дай землі – то вона й тобі дасть. 

Заступиш природу дверима, а вона тобі – вікном. 

Земля багата – народ багатий. 

Земля дає все і забирає все. 

Земля – наша мати: всіх годує. 

Земля – тарілка: що покладеш – те й візьмеш. 

Кому вліті холод, тому взимі голод. 

На небо – не скочиш, а в землю – не закопаєшся. 

На поганій землі хліб не родить. 

Природа одному мама, а другому мачуха. 

Хто бореться з морозом, у того завжди вуха мерзлі. 

Хто землі дає, тому земля втроє віддає. 

Хто хоче чистої води, нехай іде до джерела пити. 

Чим глибша вода, тим більша риба. 

Що літом придбаєш, то зимою маєш. 

 

Про ставлення людей до людей

Берись дружно – не буде сутужно.

Біда, коли один в бороні, а десять в стороні.

Всюди добре, а вдома — найкраще.

Давніх друзів забувають, а при горі споминають.

Де двоє їдять, там і третій наїсться.

Де дружніші, там і сильніші.

Де дружно, там і хлібно.

Де на двох вариться, там третій поживиться.

Дерево міцне корінням, людина — друзями.

Добре тим живеться, де гуртом сіється і жнеться.

Дружба родиться в біді, а гартується в труді.

Дружба та братство — дорожче багатства.

Дурний розумного, а п'яний тверезого не люблять.

Згода будує, а незгода руйнує.

З добрим дружись, а лихого стережись.

З добрим поживеш – добро переймеш, а з лихим зійдешся – того й наберешся.

З ким поведешся, від того й наберешся.

Козла бійся спереду, коня — ззаду,а лиху людину — з обох боків.

Коли двоє сваряться, то більше винуватий той, хто розумніший. 

Коли дихнуть усі люди, то вітер буде.

Коли хата горить, тоді люди не сваряться. 

Краще погана дорога, ніж поганий супутник.

Людина без друзів – що дерево без коріння. 

На рідній землі тепло вдень і вночі.

На язиці медок, а під язиком льодок.

Не май друга вірного, не будеш мати зрадного. 

Нових друзів наживай, старих не забувай.

Одежа краща нова, друзі кращі старі.

Одна головешка в печі гасне, а дві в полі горять.

Погане товариство і доброго чоловіка зіпсує.

Поділена радість подвійна, а поділене горе вдвічі менше.

Прийде сто душ та візьме сто груш, то мало що останеться, а прийде сто душ, принесе сто груш, то буде мірка.

Семеро воює, а один горює.

Скажи мені, хто твій товариш, - тоді я скажу хто ти.

Такі вони друзі, що коли б'ються, то й колом не розженеш.

У хорошій компанії розуму наберешся, а в поганій і свій загубиш.

Хто з тобою роздружився, той з тобою й не дружив.

Хто себе надміру любить, той друзів не має.

Шануй людей — і тебе шануватимуть.

Щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з'їсти.

Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.

 

Про слово та мову

Будь господарем своєму слову.

Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.

Від теплого слова і лід розмерзається.

Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.

Гарно щебече, та погано слухати.

Гостре словечко ранить сердечко.

Де мало слів, там більше правди.

Добре слово — золотий ключ.

Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

І від солодких слів буває гірко.

Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.

Коня керують уздами, а чоловіка — словами.

Красне слово — золотий ключ.

Краще мовчати, ніж брехати.

Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.

М'які слова і камінь крушать.

Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

 

Про працю

Без діла псується сила.

Без роботи день роком стає. 

Без трудів не будеш їсти пирогів.

Будеш трудитися — будеш кормитися.

Де щира праля там густо, а де лінь — там пусто.

Добра справа сама себе хвалить.

Кінець — роботі вінець.

Кінець — усій справі вінець.

Легко про це говорити, та важко зробити.

Мала бджола, а й та працює.

На дерево дивись, як родить, а на людину — як робить.

На добрій землі що посієш, те й уродить.

На чорній землі білий хліб родить.

Не йдеш уперед — ідеш назад.

Праця прикрашає людину.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Поганий майстер ремесло ганьбить.

Працьовита людина рано встає.

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

Улітку пісні співаєш, взимку сльози проливаєш.

Хто діло робить, а хто ґави ловить.

Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.

Що влітку родиться, то взимку згодиться.

 

Про добро і зло

В одне вухо входить, а в друге виходить.

Голодній курці просо на думці.

Добро повік не забудеться.

Добру справу без наго­роди не залишають.

Дружно жити — не тужити.

Згода дім будує, а незгода — руйнує.

З поганого добре не зробиш.

Коли хочеш собі добра, то нікому не роби зла.

Косо, криво, аби живо.

Не буди лихо, поки спить тихо.

Не копай яму іншому, бо сам упадеш.

Неправдою весь світ пройдеш, а назад не вернешся.

Пес не гавкає, а кусає.

При добрій годині є брати й побратими, а при лихій годині немає родини.

Терпіти важко, та пам’ятати легко.

У хорошій компанії розуму наберешся, а в поганій і свій загубиш.

У чужій кошарі овець не розведеш.

Хліб-сіль їж, а правду ріж.

Що посієш, те й пожнеш.

 

Про лінивих людей

Де не сі­ють, там і не жнуть.

Доки воза не перекинув, дороги не полагодив.

Ледачому руки не болять.

Поки грім не гряне — ледачий не встане.

Хто нічого не робить, той ніколи не має часу.

 

Про родину, рідний край

Від теплого слова й лід розмерзається.

На сонці тепло, а біля матері добре.

Рідний край — земний рай.

Яблуко від яблуні недалеко відкотиться.

 

Прислів’я народів світу

Прислів'я про весняні місяці

Прислів’я та приказки про дружбу