Прислів’я — це влучний образний вислів, який має повчальний зміст.

Приказка — це влучний вислів, який ствер­джує факт, він близький до прислів'я, але без повчального змісту.

 

Про ставлення людей до знань, розум

Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.

Вік живи — вік учись.

Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.

Вченому світ, а невченому тьма.

Гарно того вчити, хто хоче все знати.

Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.

Голова не на те, щоб тільки кашкет носить!

Грамоти вчиться — завжди пригодиться.

Добре того навчати, хто хоче все знати.

До мудрості не додати — від мудрості не відняти.

Здобудеш освіту — побачиш більше світу.

Знання людині — що крила пташині.

Менше говори — більше почуєш.

Молодець проти овець, а проти молодця — і сам вівця.

Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

Навчання — праця нелегка, але потрібна.

Навчання і труд поряд ідуть.

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

Наука  сила.

Народ скаже — як зав'яже.

Не бажай синові багатства, а бажай розуму!

Не краса красить, а розум.

Ніколи не кажи: «Не вмію», а говори: «Навчуся».

Один розум добре, а два ще краще!

Одна розумна голова добре, а дві ще краще!

Око бачить далеко, а розум ще дальше.

Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом!

Потрібно учиться — завжди пригодиться.

Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням.

Сила та розум — краса людини.

Хто більше читає, той більше знає.

Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду.

Хто грамоти вміє, той краще сіє.

Хто добре учиться, той буде й добре робить.

Хто знання має, той мур зламає.

Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.

Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.

 

Про слово та мову

Будь господарем своєму слову.

Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.

Від слова до діла далека дорога

Від теплого слова і лід розмерзається.

Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.

Гарно щебече, та погано слухати.

Гостре словечко ранить сердечко.

Де мало слів, там більше правди.

Добре слово будує, а зле руйнує.

Добре слово — золотий ключ.

Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

І від солодких слів буває гірко.

Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.

Коня керують уздами, а чоловіка — словами.

Красне слово — золотий ключ.

Краще мовчати, ніж брехати.

Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.

Ласкаве слово веселить цілий день.

Мова — одяг думок.

М'які слова і камінь крушать.

Не соромно мовчати, коли нічого казати.

Птицю пізнають по пір'ю, а людину по мові.

Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш.

Слова ласкаві, та думки лукаві.

Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.

Слово не стріла, а глибоко ранить.

Холодним словом серця не запалиш.

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

Шабля ранить тіло, а слово — душу.

 

Про книжку

Будеш з книгою дружити — буде легше в світі жити.

З ручаїв — ріки, з книжок — знання.

Книга для людини — що вікно для хатини.

Книга — друг на все життя.

Книга корисна, коли її читають.

Книга — міст у світ знань.

Книга мовчить, та багато вчить.

Книга – твій друг, без неї, як без рук.

Книгу прочитати — на крилах літати.

Книгу почитав – на крилах політав.

Книжка вчить, як на світі жить.

Не на користь, книжки читати, якщо лише вершки хапати.

Одна книга тисячі людей навчає.

 

Про ставлення людей до природи

Бджоли раді цвіту, люди – літу. 

Більше землю удобряй – будеш мати урожай. 

Вогонь добрий слуга, але поганий хазяїн. 

Дай землі – то вона й тобі дасть. 

Заступиш природу дверима, а вона тобі – вікном. 

Земля багата – народ багатий. 

Земля дає все і забирає все. 

Земля – наша мати: всіх годує. 

Земля – тарілка: що покладеш – те й візьмеш. 

На небо – не скочиш, а в землю – не закопаєшся. 

На поганій землі хліб не родить. 

Природа одному мама, а другому мачуха. 

Хто бореться з морозом, у того завжди вуха мерзлі. 

Хто землі дає, тому земля втроє віддає. 

Хто хоче чистої води, нехай іде до джерела пити. 

Чим глибша вода, тим більша риба. 

 

Про ставлення людей до людей

Берись дружно – не буде сутужно.

Біда, коли один в бороні, а десять в стороні.

Боржник весело бере, та сумно віддає.

Всюди добре, а вдома — найкраще.

Давніх друзів забувають, а при горі споминають.

Де двоє їдять, там і третій наїсться.

Де дружніші, там і сильніші.

Де дружно, там і хлібно.

Де на двох вариться, там третій поживиться.

Дерево міцне корінням, людина — друзями.

Добре тим живеться, де гуртом сіється і жнеться.

Дружба родиться в біді, а гартується в труді.

Дружба та братство — дорожче багатства.

Дурний розумного, а п'яний тверезого не люблять.

Згода будує, а незгода руйнує.

З добрим дружись, а лихого стережись.

З добрим поживеш – добро переймеш, а з лихим зійдешся – того й наберешся.

З ким поведешся, від того й наберешся.

Козла бійся спереду, коня — ззаду,а лиху людину — з обох боків.

Коли двоє сваряться, то більше винуватий той, хто розумніший. 

Коли дихнуть усі люди, то вітер буде.

Коли хата горить, тоді люди не сваряться. 

Краще з розумним загубити, як з дурнем знайти.

Краще погана дорога, ніж поганий супутник.

Людина без друзів – що дерево без коріння. 

На рідній землі тепло вдень і вночі.

На язиці медок, а під язиком льодок.

Нема більшого світу, ніж людське серце.

Не май друга вірного, не будеш мати зрадного. 

Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.

Не роби нікому того, що тобі не мило.

Нових друзів наживай, старих не забувай.

Одежа краща нова, друзі кращі старі.

Одна головешка в печі гасне, а дві в полі горять.

Погане товариство і доброго чоловіка зіпсує.

Поділена радість подвійна, а поділене горе вдвічі менше.

Прийде сто душ та візьме сто груш, то мало що останеться, а прийде сто душ, принесе сто груш, то буде мірка.

Семеро воює, а один горює.

Скажи мені, хто твій товариш, - тоді я скажу хто ти.

Такі вони друзі, що коли б'ються, то й колом не розженеш.

У хорошій компанії розуму наберешся, а в поганій і свій загубиш.

Хто з тобою роздружився, той з тобою й не дружив.

Хто себе надміру любить, той друзів не має.

Шануй людей — і тебе шануватимуть.

Щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з'їсти.

Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.

Янгольський голосок, а чортова думка.

 

Про працю

Без діла псується сила.

Без роботи день роком стає. 

Без трудів не будеш їсти пирогів.

Будеш трудитися — будеш кормитися.

Де щира праля там густо, а де лінь — там пусто.

Діла говорять голосніше, ніж слова.

Добра справа сама себе хвалить.

Кінець — роботі вінець.

Кінець — усій справі вінець.

Крапля камінь точить.

Краще синиця в руці, ніж журавель у небі.

Легко про це говорити, та важко зробити.

Мала бджола, а й та працює.

На дерево дивись, як родить, а на людину — як робить.

На добрій землі що посієш, те й уродить.

На чорній землі білий хліб родить.

Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.

Не йдеш уперед — ідеш назад.

Поганий майстер ремесло ганьбить.

Праця прикрашає людину.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Працьовита людина рано встає.

Птицю Бог створив для польоту, а людину — для роботи.

Світанок — дитятко, а день — його татко.

Сила та розум — краса людини.

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

Улітку пісні співаєш, взимку сльози проливаєш.

Хто діло робить, а хто ґави ловить.

Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.

Хто удосвіта встає, тому Бог дає.

Шабля ранить тіло, а слово — душу.

Що влітку родиться, то взимку згодиться.

Що вранці не зробиш, того ввечері не здогониш.

Що посієш, те й пожнеш.

Хто полю годить, тому жито родить.

Як ручки зроблять, так ніжки сходять.

 

Про добро і зло

Вода і камінь точить.

В одне вухо входить, а в друге виходить.

Голодній курці просо на думці.

Добро не пропадає, а зло умирає.

Добро повік не забудеться.

Добру справу без наго­роди не залишають.

Дружно жити — не тужити.

Згода дім будує, а незгода — руйнує.

З поганого добре не зробиш.

Коли хочеш собі добра, то нікому не роби зла.

Косо, криво, аби живо.

Краще мовчати, ніж брехати.

Мала крапля великий камінь продовбає.

Маленька праця краще за велике безділля.

Не буди лихо, поки спить тихо.

Не копай яму іншому, бо сам упадеш.

Не одежа красить людину, а добрі діла.

Неправдою весь світ пройдеш, а назад не вернешся.

Пес не гавкає, а кусає.

При добрій годині є брати й побратими, а при лихій годині немає родини.

Терпіти важко, та пам’ятати легко.

У ніч найтемнішу про сонце пам'ятай.

У хорошій компанії розуму наберешся, а в поганій і свій загубиш.

У чужій кошарі овець не розведеш.

Хліб-сіль їж, а правду ріж.

Хто меч підійме, той від меча й загине.

Що посієш, те й пожнеш.

 

Про лінивих людей

Де не сі­ють, там і не жнуть.

Доки воза не перекинув, дороги не полагодив.

Із лежі не буде одежі, а зі спання не буде коня.

Ледачому руки не болять.

Поки грім не гряне — ледачий не встане.

Сидить, надувається, три дні в чоботи взувається.

Хто нічого не робить, той ніколи не має часу.

Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.

 

Про сміливість

Без відваги зазнаєш зневаги.

Відважного й куля минає.

Друг-боягуз гірший від лютого ворога.

Козак не боїться ні тучі, ні грому.

Молодець проти овець, а проти молодця — і сам вівця.

 

Про родину, рідну землю

Без Батьківщини немає людини.

Вкраїна — мати, за неї треба головою стояти.

Грудка рідної землі дорожча за золото.

Дай землі, то і вона тобі дасть.

За народ і волю віддамо життя і долю.

За рідною землею і в небі тужно.

Земля багата — народ багатий.

Земля дає все і забирає все.

Земля найбагатша, вода найсильніша.

Земля — наша мати, всіх годує.

За своїм краєм і серце болить.

І собаці своєї хати хочеться.

Коли світлиця чиста, то і в хаті свято.

Людина без Батьківщини — як соловей без пісні

На сонці тепло, а біля матері добре.

Наша слава — Українська держава.

Рідна земля і в жмені мила.

Рідний край — земний рай.

Світ — велика родина.

Світ співучий, як соловейкове серце.

Світ старий, але майбутнє росте з минулого.

Світить сонце ясно, а мамине серце — ще ясніше.

Тарасове слово неправду збороло.

У дорозі і голка важка.

У чужім краю і солов'ї не цвірінькають.

Українська душа в «Кобзареві» говорить.

Шевченків заповіт облетів увесь світ.

Яблуко від яблуні недалеко відкотиться.

 

Про рідний край

Всюди добре, а дома найліпше.

Де прапор піднімають, там Україну величають.

Де рідний край, там і під ялиною рай.

Добре тому, хто в своєму дому.

Дон Доном, а найкраще вдома.

За рідний край життя віддай.

За рідний край — хоч помирай.

За рідним краєм і в небі сумно.

За своїм краєм серце болить.

Кожен край має свій звичай.

На чужій стороні й весна не красна.

Нема гіршої покути, як у ріднім краю носити пута.

Рідний край — земний рай.

Свій край, як рай, а чужа країна, як домовина.

У ріднім краю, як у раю.

 

Про козака 

Береженого Бог береже, а козака шабля стереже.

Коли козак у полі, то він на волі.

Хліб та вода — то козацька їда.

Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води!

Де козак, там і слава

 

Про золото

Не те золото, що блищить, а те, що серце гріє.

З золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно.

 

Про здоров'я

Здоров'я — найдорожчий скарб.

 

Прислів’я народів світу

Прислів'я про весняні, літні, осінні, зимові місяці, пори року

Прислів’я та приказки про дружбу

Прислів'я та приказки про звірів та інших тварин

Прислів’я та приказки про птахів, гніздо