Тема: розповідь про те, як Тарасик і Тетянка зустріли зимовий ранок.
Головна думка: «…зимовій казці не кінець. Вона тільки починається».
Мета: замилування красою зимового ранку.
Рід літератури: епос.
Жанр: оповідання.
Доведення, що прочитали оповідання.
Твір невеликого обсягу (одна сторінка) про подію (діти прокладають стежку до хвіртки) з життя декількох персонажів (Тарасик і Тетянка), що триває короткий проміжок часу (зимовий ранок).
Будова твору
|
Зачин |
«Зимовий ранок сонячний і прозорий…» |
|
Основна частина |
«Тарасик і Тетянка дерев'яними лопатками прокидають стежку до хвіртки …» |
|
Кінцівка |
«А біля хвіртки сніговик стоїть, до Тетянки й Тарасика усміхається…» |
План
1. Прозорий зимовий ранок.
2. Діти розчищають стежку.
3. Розмова Тетянки і Тарасика.
4. Снігурі полетіли.
5. Зимова казка починається.
|
План 1 Діти працюють 2 Яблунька в інеї 3 Червоні снігурі 4 Початок зимової казки |
План 1 Діти прокидають стежку 2 Яблунька зацвіла інеєм 3 Червоні круглобокі снігурі 4 Казка тільки починається |
Персонажі: Тетянка і Тарасик.
Опис зимового ранку
«Зимовий ранок сонячний і прозорий. На снігу іскринки переливаються. Дахи на хатах неначе з вати. Із димарів дим іде голубий».
Опис яблуньки взимку
«А вона вся в інеї, наче у цвіту».
Опис снігурів
«І справді — такі червоні, круглобокі».
Цікаве оповідання про зимовий ранок.
Описані події відбуваються узимку вранці. Діти дерев’яними лопатками прокладали стежку до хвіртки. На яблунях сиділи снігурі, вони видалися дітям яблуками. Тетянка засмутилися, що пташки полетіли від дітей. Біля хвіртки стояв сніговик. Він усміхався, бо хотів сказати дітям-мрійникам, що казка тільки починається.
ЗИМОВА КАЗКА
Зимовий ранок сонячний і прозорий. На снігу іскринки переливаються. Дахи на будинках неначе з вати. Із димарів дим іде голубий.
Тарасик і Тетянка дерев'яними лопатками прокидають стежку до хвіртки. Бо за ніч снігу зима намела. Тарасик кидає й кидає, цілу хурделицю зняв за собою. А Тетянка розігнулася, зіперлась на держак. І до Тарасика:
— Ой, поглянь — яблунька зацвіла!
Задивилися удвох на яблуньку. А вона вся в інеї, наче у цвіту.
— А на другій яблуньці он уже і яблука! — каже захоплено Тарасик.
І справді — такі червоні, круглобокі. Ну хіба не казка?!
Та це ж снігурі на гілках посідали!
Підійшли ближче, щоб роздивитися. А снігурі — пурх! — і полетіли.
Тетянка засмутилася.
А біля хвіртки сніговик стоїть, до Тетянки й Тарасика усміхається. Мабуть, хоче сказати: зимовій казці не кінець. Вона тільки починається.
Чи доводилося тобі бачити зимову казку та де