Дуже багато птахів на зиму покидають наш край, летять у вирій в теплі краї. Мати має на увазі маленьких сірих горобців, що чекають весну. До пташок, котрі не бояться зими, можна віднести ворон, синичок, снігурів та інших сміливих пташок. Їм дуже важко під снігом шукати поживу. Тому прилітають ближче до людських осель. Хлопчик може почути веселу пташину пісню.

У вірші йдеться про сірого («пташина сивенька») осілого («зосталась, не боїться морозу вона») птаха невеликого розміру («пташина маленька») – це горобець.

Аналіз вірша Лесі Українки «Мамо, іде вже зима…».