Дійові особи: Комар, Муравей, Зима.

Сцена 1.

На галявині влітку. Навколо висока зелена трава. Коник бігає та співає. Муравей тягне соломину.

К о н и к.     Як же в світі не радіти? 

                 Все кругом тебе цвіте, 

                 пташки, квіти, любе літечко на те.

М у р а в е й (в сторону) Вдача вже твоя така.

К о н и к      Скочиш на траву шовкову — 

                 все співав би та співав...

Сцена 2.

На галявині восени. Навколо пожовтіла похилена трава. Іде коник, трясеться, прикрився жовтим листком. Біля мурашника стоїть Муравей.

К о н и к (побачив сусіда)  Дядьку, он зима біліє! 

                                 От тепер же згину я! 

М у р а в е й.                Хто кохав життя ледаче, 

                                 непереливки тому.

К о н и к (плаче)            Чуєш — в лісі ворон кряче, 

                                 вітри буйнії гудуть? 

                                 Порятуй, порадь, земляче, 

                                 як се лихо перебуть!

М у р а в е й.                Опізнився, небораче.

                                 Проспівав ти літо боже, 

                                 а тепер танцюй, небоже, 

                                 на морозі гопака!

Сцена 3.

На галявині взимку. Навколо біле покривало. Муравей виглядає з вікна мурашника. 

К о н и к (сидить і плаче). Суне злючая зима.

(Бабуся Зима кружляє навколо Коника і розкидає сніжинки).

Завіса.

Аналіз байки Леоніда Глібова «Коник-стрибунець».