КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ

У степу, в траві пахучій,

коник, вдатний¹ молодець,

і веселий, і співучий,

і проворний стрибунець,

чи в пшениченьку, чи в жито,

досхочу розкошував

і цілісінькеє літо,

не вгаваючи, співав;

розгулявся на всі боки,

все байдуже, все дарма...

Коли гульк — аж в степ широкий

суне злючая зима.

Коник плаче, серце мліє;

кинувсь він до Мурав’я:

— Дядьку, он зима біліє!

От тепер же згину я!

Чуєш — в лісі ворон кряче,

вітри буйнії гудуть?

Порятуй, порадь, земляче,

як це лихо перебуть!

— Опізнився, небораче², —

одказав земляк йому, —

хто кохав життя ледаче,

непереливки³ тому.

— Як же в світі не радіти?

Все кругом тебе цвіте, —

каже Коник, — пташки, квіти,

любе літечко на те;

скочиш на траву шовкову —

все співав би та співав. —

На таку веселу мову

Муравей йому сказав:

— Проспівав ти літо Боже,—

вдача вже твоя така,—

а тепер танцюй, небоже,

на морозі гопака!

^{1. Вдатний — здібний.}

^{2. Неборак — бідолаха; той, хто опинився у скрутному становищі.}

^{3. Непереливки — скрутно, дуже погано.}

Тема: повчальна розповідь про те, як зустріли холодну пору працьовитий Муравей та безтурботний Коник.

Повчальний висновок:

На таку веселу мову

Муравей йому сказав:

— Проспівав ти літо Боже,—

вдача вже твоя така,—

а тепер танцюй, небоже,

на морозі гопака!

Головна думка: безділля часто приводить до біди.

Позитивний герой: Муравей.

Негативний герой: Коник.

Художні засоби.

Епітети: траві пахучій, вдатний молодець, і веселий, і співучий, проворний стрибунець, досхочу розкошував, злючая зима, життя ледаче, непереливки тому, любе літечко, веселу мову.

Уособлення: Коник розкошував, розгулявся на всі боки, плаче; суне зима; серце мліє; вітри гудуть.

Постійний епітет: степ широкий, вітри буйнії, траву шовкову.

Метафора: зима біліє, все кругом тебе цвіте, лихо перебуть.

Зменшувані суфікси (пестливі слова): стрибунець, пшениченьку, цілісінькеє, літечко.

Риторичні запитання: «Як же в світі не радіти?».

Рими: пахучій – співучий, молодець – стрибунець, жито – літо, розкошував – співав, боки – широкий, дарма – зима, мліє – біліє, Мурав'я – я, кряче – земляче, гудуть – перебуть,  небораче – ледаче, йому – тому, радіти – квіти, цвіте – те, шовкову – мову, співав – сказав, Боже – небоже, така – гопака.

П'єса за байкою.

Придумане закінчення до байки