КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ
У степу, в траві пахучій, коник, вдатний1 молодець, і веселий, і співучий, і проворний стрибунець, чи в пшениченьку, чи в жито, досхочу розкошував і цілісінькеє літо, не вгаваючи, співав; розгулявся на всі боки, все байдуже, все дарма... Коли гульк — аж в степ широкий суне злючая зима.
Коник плаче, серце мліє; кинувсь він до Мурав’я: — Дядьку, он зима біліє! От тепер же згину я! Чуєш — в лісі ворон кряче, вітри буйнії гудуть? Порятуй, порадь, земляче, як це лихо перебуть!
|
— Опізнився, небораче2, — одказав земляк йому, — хто кохав життя ледаче, непереливки3 тому.
— Як же в світі не радіти? Все кругом тебе цвіте, — каже Коник, — пташки, квіти, любе літечко на те; скочиш на траву шовкову — все співав би та співав. —
На таку веселу мову Муравей йому сказав: — Проспівав ти літо Боже,— вдача вже твоя така,— а тепер танцюй, небоже, на морозі гопака!
1. Вдатний — здібний. 2. Неборак — бідолаха; той, хто опинився у скрутному становищі. 3. Непереливки — скрутно, дуже погано. |
Тема: повчальна розповідь про те, як зустріли холодну пору працьовитий Муравей та безтурботний Коник.
Повчальний висновок:
На таку веселу мову
Муравей йому сказав:
— Проспівав ти літо Боже,—
вдача вже твоя така,—
а тепер танцюй, небоже,
на морозі гопака!
Головна думка: безділля часто приводить до біди.
Позитивний герой: Муравей.
Негативний герой: Коник.
Художні засоби.
Епітети: траві пахучій, вдатний молодець, і веселий, і співучий, проворний стрибунець, досхочу розкошував, злючая зима, життя ледаче, непереливки тому, любе літечко, веселу мову.
Уособлення: Коник розкошував, розгулявся на всі боки, плаче; суне зима; серце мліє; вітри гудуть.
Постійний епітет: степ широкий, вітри буйнії, траву шовкову.
Метафора: зима біліє, все кругом тебе цвіте, лихо перебуть.
Зменшувані суфікси (пестливі слова): стрибунець, пшениченьку, цілісінькеє, літечко.
Риторичні запитання: «Як же в світі не радіти?».
Рими: пахучій – співучий, молодець – стрибунець, жито – літо, розкошував – співав, боки – широкий, дарма – зима, мліє – біліє, Мурав'я – я, кряче – земляче, гудуть – перебуть, небораче – ледаче, йому – тому, радіти – квіти, цвіте – те, шовкову – мову, співав – сказав, Боже – небоже, така – гопака.