КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ
У степу, в траві пахучій,
коник, вдатний1 молодець,
і веселий, і співучий,
і проворний стрибунець,
чи в пшениченьку, чи в жито,
досхочу розкошував
і цілісінькеє літо,
не вгаваючи, співав;
розгулявся на всі боки,
все байдуже, все дарма...
Коли гульк — аж в степ широкий
суне злючая зима.
Коник плаче, серце мліє;
кинувсь він до Мурав’я:
— Дядьку, он зима біліє!
От тепер же згину я!
Чуєш — в лісі ворон кряче,
вітри буйнії гудуть?
Порятуй, порадь, земляче,
як це лихо перебуть!
— Опізнився, небораче2, —
одказав земляк йому, —
хто кохав життя ледаче,
непереливки3 тому.
— Як же в світі не радіти?
Все кругом тебе цвіте, —
каже Коник, — пташки, квіти,
любе літечко на те;
скочиш на траву шовкову —
все співав би та співав. —
На таку веселу мову
Муравей йому сказав:
— Проспівав ти літо Боже,—
вдача вже твоя така,—
а тепер танцюй, небоже,
на морозі гопака!
1. Вдатний — здібний.
2. Неборак — бідолаха; той, хто опинився у скрутному становищі.
3. Непереливки — скрутно, дуже погано.
Тема: повчальна розповідь про те, як зустріли холодну пору працьовитий Муравей та безтурботний Коник.
Повчальний висновок:
На таку веселу мову
Муравей йому сказав:
— Проспівав ти літо Боже,—
вдача вже твоя така,—
а тепер танцюй, небоже,
на морозі гопака!
Головна думка: безділля часто приводить до біди.
Позитивний герой: Муравей.
Негативний герой: Коник.
Художні засоби.
Епітети: траві пахучій, вдатний молодець, і веселий, і співучий, проворний стрибунець, досхочу розкошував, злючая зима, життя ледаче, непереливки тому, любе літечко, веселу мову.
Уособлення: Коник розкошував, розгулявся на всі боки, плаче; суне зима; серце мліє; вітри гудуть.
Постійний епітет: степ широкий, вітри буйнії, траву шовкову.
Метафора: зима біліє, все кругом тебе цвіте, лихо перебуть.
Зменшувані суфікси (пестливі слова): стрибунець, пшениченьку, цілісінькеє, літечко.
Риторичні запитання: «Як же в світі не радіти?».
Рими: пахучій – співучий, молодець – стрибунець, жито – літо, розкошував – співав, боки – широкий, дарма – зима, мліє – біліє, Мурав'я – я, кряче – земляче, гудуть – перебуть, небораче – ледаче, йому – тому, радіти – квіти, цвіте – те, шовкову – мову, співав – сказав, Боже – небоже, така – гопака.