Ілюстрація дуже вдало відображає третю строфу вірша Андрія М'ястківського «Курличуть хмари, тьохкає вода…». 

   На передньому плані видно блакитне джерело, напевно, там «зронив обручку місяць». Далі простягається неозоре поле, зі стежкою, що в’ється, «як буйний хміль по схиленій тичині». 

    На задньому плані вгорі «курличуть хмари». За ними вже зникає в денній розлуці  місяць. Унизу світанковий горизонт, як «блакитний півень, став на видноколі». Розправив «блакитний півень своє золоте крило» і жовтогаряча сонячна тарілочка завиднілась на видноколі. 

    Так тихо та замріяно світанок приносить новий день.    

Аналіз вірша Андрія М'ястківського «Курличуть хмари, тьохкає вода…»