ВЖЕ БРАМИ ЛІТА ЗАМИКАЄ ОСІНЬ

Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп. 

Цвіркуни й перепілочки припинили концерт. 

Чорногуз1 поклонився лугам і садам. 

Відлітаючи в Африку, пакував чемодан. 

 

Де ж ти, літо, поділось? Куди подалось? 

Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, ось. 

Осінь брами2 свої замикала вночі, 

погубила у небі журавлині ключі.

 

1. Чорногуз, або бусол.

 

2. Брама - великі ворота.

 

Тема: поетична розповідь про те, що закінчилось літо.

Головна думка: щирий жаль за літом, що пройшло. 

 

Художні засоби.

Сталий епітет: журавлиний ключ.

Уособлення (персоніфікація, метафора): серпень випустив серп; цвіркуни й перепілочки припинили концерт; чорногуз поклонився лугам і садам, пакував чемодан; осінь брами свої замикала вночі, погубила у небі журавлині ключі. 

Риторичні запитання: «Де ж ти, літо, поділось? Куди подалось?»

Повтори (єдинопочаток): «Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, ось».

Асонанс (звук [о] – туга): «Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, ось».

Алітерація (звук [н]): «Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, ось».

Звукопис: «Захлюпало».

 

Кількість строф: дві.

Рими: серп – концерт, садам – чемодан, подалось – ось, вночі – ключі.