ВЖЕ БРАМИ ЛІТА ЗАМИКАЄ ОСІНЬ...

Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп.

Цвіркуни й перепілочки припинили концерт.

Чорногуз1 поклонився лугам і садам.

Відлітаючи в Африку, пакував чемодан.

 

Де ж ти, літо, поділось? Куди подалось?

Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, осінь.

Осінь брами2 свої замикала вночі,

погубила у небі журавлині ключі.

 

1. Чорногуз, або бусол.

2. Брама - великі ворота.

Тема: поетична розповідь про те, що закінчилось літо.

Головна думка: «Де ж ти, літо, поділось? Куди подалось?» (щирий жаль за літом, що пройшло)

Мета: кожна пора року має свій настрій. 

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

 

Художні засоби.

Сталий епітет: «журавлиний ключ».

Уособлення (персоніфікація, метафора): «серпень випустив серп»; «цвіркуни й перепілочки припинили концерт»; «чорногуз поклонився…, пакував чемодан»; «осінь брами … замикала…, погубила», «журавлині ключі».

Риторичні запитання: «Де ж ти, літо, поділось? Куди подалось?»

Риторичне звертання: «літо».

Риторичний оклик: «Осінь, ось вона, осінь!».

Повтор: «Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, осінь».

Асонанс (звук [о] – туга): «Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, ось».

Алітерація (звуки [н], [с']): «Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, ось».

Звукопис: «Захлюпало».

Пестливі слова: «перепілочки».

 

Кількість строф: дві.

Рими: серп – концерт, садам – чемодан, подалось – ось, вночі – ключі.

 

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Віршовий розмір: чотиристопний анапест.

за

до

щи

ло

за

хлю

па

ло

сер

пень

ви

пу

стив

серп

цвір

ку

ни

й пе

ре

пі

ло

чки

при

пи

ни

ли

кон

церт

чор

но

гуз

по

кло

нив

ся

лу

гам

і

са

дам

 

 

ві

длі

та

ю

чи

в а

фри

ку

па

ку

вав

че

мо

дан

/UU_/UU_/UU_/U_U/U_

/UU_/UU_/UU_/U_U/U_

/UU_/UU_/UU_/UU_/

/UU_/UU_/UU_/U_U/U_

 

Осінні ознаки в природі

«Задощило»

Частішають дощові дні

«Захлюпало»

Калюжі ще довго залишаються на асфальті

«Серпень випустив серп»

У кінці серпня закінчуються жнива

«Цвіркуни й перепілочки припинили концерт»

Комахи ховаються, щоб упасти в сплячку

«Чорногуз поклонився лугам і садам. Відлітаючи в Африку»

Деякі перелітні птахи тільки збираються у вирій, а інші вже полетіли.

«Де ж ти, літо, поділось? Куди подалось?»

Відчутні осінні зміни у природі.

«Осінь брами свої замикала вночі»

А за осінню прийде зима.

«погубила у небі журавлині ключі»

На кінець осені всі перелітні птахи покинуть насиджені місця.

Вірш викликає зажурливий, сумний, мрійливий настрій.