ЛЕБІДЬ, ЩУКА І РАК

У товаристві лад — усяк тому радіє;

дурне безладдя¹ лихо діє,

і діло, як на гріх,

не діло — тільки сміх.

Колись-то Лебідь, Рак та Щука

приставить хуру² узялись.

От троє разом запряглись,

смикнули — катма³ ходу...

Що за морока⁴? Що робить?

А й невелика, бачся, штука, —

так Лебідь рветься підлетіть,

Рак упирається, а Щука тягне в воду.

Хто винен з них, хто ні — судить не нам,

та тільки хура й досі там.

1. Безладдя — непорядок.

2. Хура — віз.

3. Катма — немає.

4. Морока — клопіт.

Тема: повчальна розповідь про безладдя у роботі Лебедя, Рака й Щуки.

Повчальний висновок: 

«У товаристві лад — усяк тому радіє; 

дурне безладдя лихо діє»

і діло, як на гріх,

не діло — тільки сміх.

Головна думка: безлад не приносить бажаного результату.

Засуджується у творі: безладдя в праці.

Негативні герої: Лебідь, Рак, Щука.

Художні засоби.

Епітети: дурне безладдя, невеличка штука.

Прислів’я про порядок. «У товаристві лад — усяк тому радіє», «Дурне безладдя лихо діє».

Прислів’я про Бога. «Хто винен з них, хто ні — судить не нам».

Протиставлення (антитеза): «У товаристві лад — усяк тому радіє; дурне безладдя лихо діє».

Риторичне запитання: «Що за морока? Що робить?».

Порівняння: «і діло, як на гріх, не діло — тільки сміх».

Рими: радіє – діє, гріх – сміх, Щука – штука, узялись – запряглись, ходу – воду, робить – підлетіть, не нам – там.