ЛЕБІДЬ, ЩУКА І РАК

У товаристві лад — усяк тому радіє;

дурне безладдя¹ лихо діє,

і діло, як на гріх,

не діло — тільки сміх.

Колись-то Лебідь, Рак та Щука

приставить хуру² узялись.

От троє разом запряглись,

смикнули — катма³ ходу...

Що за морока⁴? Що робить?

А й невелика, бачся, штука, —

так Лебідь рветься підлетіть,

Рак упирається, а Щука тягне в воду.

Хто винен з них, хто ні — судить не нам,

та тільки хура й досі там.

_{1. Безладдя — непорядок.}

_{2. Хура — віз.}

_{3. Катма — немає.}

_{4. Морока — клопіт.}

Тема: повчальна розповідь про Лебедя, Рака й Щуки, які намагалися зрушити воза.

Повчальний висновок:

«У товаристві лад — усяк тому радіє;

дурне безладдя лихо діє»

і діло, як на гріх,

не діло — тільки сміх.

Головна думка: безлад не приносить бажаного результату.

Засуджується у творі: безладдя в праці, коли берешся не за свою справу.

Рід літератури: ліро-епос.

Жанр: байка.

Негативні персонажі: Лебідь, Рак, Щука.

Художні засоби

Епітети: дурне безладдя, невеличка штука.

Прислів’я про порядок. «У товаристві лад — усяк тому радіє», «Дурне безладдя лихо діє».

Прислів’я про Бога. «Хто винен з них, хто ні — судить не нам».

Протиставлення (антитеза): «У товаристві лад — усяк тому радіє; дурне безладдя лихо діє».

Риторичне запитання: «Що за морока? Що робить?».

Порівняння: «і діло, як на гріх, не діло — тільки сміх».

Кількість строф: чотири.

Рими: радіє – діє, гріх – сміх, Щука – штука, узялись – запряглись, ходу – воду, робить – підлетіть, не нам – там.

Дійовим особам не вдалося зруши­ти з місця хуру, бо вони тягнули її у різних напрямках.

У байці вибрані такі персонажі, що вони ніяк не могли би діяти злагоджено. Навіть, якщо би вони потягнули воза в одному напрямку, наприклад, щуки (лебідь може полетіти в напрямку води, рак може полізти в напрямку води), тоді би вони втопили воза, бо щука тільки плаває у воді.

Автор робить висновок, що, персонажі взялися не за свою справу.

Ілюстрація Павла Чекмарьова  до байки Леоніда Глібова «Лебідь, Щука і Рак»