ЛЕБІДЬ, ЩУКА І РАК
У товаристві лад — усяк тому радіє;
дурне безладдя1 лихо діє,
і діло, як на гріх,
не діло — тільки сміх.
Колись-то Лебідь, Рак та Щука
приставить хуру2 узялись.
От троє разом запряглись,
смикнули — катма3 ходу...
Що за морока4? Що робить?
А й невелика, бачся, штука, —
так Лебідь рветься підлетіть,
Рак упирається, а Щука тягне в воду.
Хто винен з них, хто ні — судить не нам,
та тільки хура й досі там.
1. Безладдя — непорядок.
2. Хура — віз.
3. Катма — немає.
4. Морока — клопіт.
Тема: повчальна розповідь про Лебедя, Рака й Щуки, які намагалися зрушити воза.
Повчальний висновок:
«У товаристві лад — усяк тому радіє;
дурне безладдя лихо діє»
і діло, як на гріх,
не діло — тільки сміх.
Головна думка: безлад не приносить бажаного результату.
Засуджується у творі: безладдя в праці, коли берешся не за свою справу.
Рід літератури: ліро-епос.
Жанр: байка.
Негативні персонажі: Лебідь, Рак, Щука.
Художні засоби
Епітети: дурне безладдя, невеличка штука.
Прислів’я про порядок. «У товаристві лад — усяк тому радіє», «Дурне безладдя лихо діє».
Прислів’я про Бога. «Хто винен з них, хто ні — судить не нам».
Протиставлення (антитеза): «У товаристві лад — усяк тому радіє; дурне безладдя лихо діє».
Риторичне запитання: «Що за морока? Що робить?».
Порівняння: «і діло, як на гріх, не діло — тільки сміх».
Кількість строф: чотири.
Рими: радіє – діє, гріх – сміх, Щука – штука, узялись – запряглись, ходу – воду, робить – підлетіть, не нам – там.
Дійовим особам не вдалося зрушити з місця хуру, бо вони тягнули її у різних напрямках.
У байці вибрані такі персонажі, що вони ніяк не могли би діяти злагоджено. Навіть, якщо би вони потягнули воза в одному напрямку, наприклад, щуки (лебідь може полетіти в напрямку води, рак може полізти в напрямку води), тоді би вони втопили воза, бо щука тільки плаває у воді.
Автор робить висновок, що, персонажі взялися не за свою справу.
Ілюстрація Павла Чекмарьова до байки Леоніда Глібова «Лебідь, Щука і Рак»