На кольоровій ілюстрації зображений уривок до вірша Дмитра Павличка «Соняшник». 

    На передньому плані за столом сидить гарна дівчинка. На столі розгорнута книга – джерело знань. Захоплено «дівчинка книжку читала». За широким вікном бачимо соняшника. Уверх піднятим зеленим листям показує Сонцю «свої золотисті соти». Оскільки він «дуже довго дивився на Сонце, і здалося йому, що Сонце — квітка така ж, як він...». На що тільки усміхнулось лагідно Сонце – всім знайоме джерело світла. 

   А відтак повелося: «людина без книги, як рослина без сонця».

Аналіз вірша Дмитра Павличка «Соняшник».