Чому степ виглядає по-різному: наче килим, море, пустеля, перина у вірші «Степ» Олександра Олеся?

Чому степ виглядає по-різному: наче килим, море, пустеля, перина?

У вірші степ описаний у різні пори року, тому він не може виглядати однаково.

Весною все оживає, різними кольорами переливаються квіти у траві. Тоді степ нагадує килим.

Літом розкидається навкруги степ широким морем. Буяє різнотрав’я під голубим небом, південний вітер хвилями розмовляє з травою.

Осінь одіває степ у жовтий колір. Без теплого сонця «рудіють трави», не чути співу пташок. Ось чому степ нагадує неоглядну пустелю.

Взимку білий сніг вкриває його покривалом, щоб зігріти від холоду. Тому степ о цій порі «мов перина, біла і м’яка».

Кожна пора року по-своєму змінює степ.

Чи вдалося художниці на ілюстрації передати захоплення поета красою степу в різні пори року?

На мою думку, художниці вдалося передати захоплення поета красою степу в різні пори року.

На першому малюнку бачимо, що землю вкрили кольорові первоцвіти, над якими літають кольорові комахи. Пробудження природи захоплює!
На другому малюнку вітер колише буйні трави, які видаються морем, а над ними літає степовий птах. Усе радіє теплу!
На третьому малюнку скошені трави, усе частіше чорніє небо. Хоч сумно бачити осінню пустелю, проте захоплює щедрість осені!
На четвертому малюнку біле покривало, під яким заснула земля. Не потривожимо сон природи, насолодимось спокоєм та відпочинком!