ПОЛУДЕНЬ

Полудень. 

Поле широке безлюдне,

довкола для ока й для вуха

ні духу!

Ні сліду людей не видать...

Лиш трави, мов море хвилясте,

зелене, барвисте, квітчасте,

і коники в травах тріщать.

Тема: оспівування краси в час літнього полудня.

Головна думка: замилування красою природи.

Художні засоби.

Епітети: поле широке безлюдне, море хвилясте, зелене, барвисте, квітчасте.

Метафора: «для ока й для вуха ні духу», «коники в травах тріщать». 

Порівняння: трави, мов море.

Риторичний оклик: «Поле широке безлюдне, довкола для ока й для вуха ні духу!».

Кількість строф: дві.

Рими: вуха – духу, видать – тріщать, хвилясте – квітчасте.

Уявна картина, яку можна уявити під час читання вірша.

    Припікає спекотне сонце, що висить над безмежним полем. 

    Зелені зернові починають золотіти. До жнив далеко, тому безлюдно на полі. 

    Квітує польове різнотрав’я маком та волошками. У високій траві ховаються коники, тільки голосний завзятий спів видає їх присутність.   

Відчуття: тепло, краса, мелодія.

Почуття: радість, замилування.