Загрузка...

ПЛИНЕ БІЛИЙ ЧОВНИК…

Плине білий човник, 

хвилечка колише,

хвилечка гойдає; 

плине білий човник, 

вітер ледве дише, 

ледве повіває.

 

Білії хмаринки, 

лебедині крила

угорі гуляють, 

довгою стягою1

що зорю покрила, 

місяця сягають.

 

Місяченько світло

і рожеве, й срібне

кида-розсипає, 

і ряхтить2, і сяє світло 

теє дрібне, 

як вогонь палає.

 

Геть далеко в морі 

кораблі видніють,

бачу здалеченька,

як виразно щогли3 

тонкії чорніють 

проти місяченька.

(Євпаторія, 1891 рік)

 

1. Стяга – смуга.

2. Ряхтить – світить тремтливо, нерівно (про світло); блимає, мигтить.

3. Щогла – високий стовп на судні для встановлення віт¬рил, підняття прапора тощо.

 

Тема: оспівування краси місячної ночі на морі.

Головна думка: замилування красою місячної ночі на морі.

 

Художні засоби.

Епітети: білий човник, білії хмаринки, довгою стягою, світло рожеве, срібне, щогли тонкії.

Уособлення: хвиличка колише, хвилечка гойдає, вітер ледве дише, хмаринки угорі гуляють, місяченько світло кида-розсипає, зорю покрила.

Метафора: «хмаринки, лебедині крила угорі гуляють», «хмаринки місяця сягають», «щогли чорніють проти місяченька».

Порівняння: «світло … , як вогонь палає».

Зменшувальні суфікси (пестливі слова): хвилечка, місяченько, здалеченька, місяченька. 

Повтори (єдинопочаток): «Плине білий човник», «хвилечка …».

Повтори: «ледве дише, ледве повіває».

Повтори (епіфора): «Місяченько світло … і ряхтить, і сяє світло».  

Алітерація (звук [в]): «вітер ледве дише, ледве повіває».

 

Кількість строф: чотири.

Рими: колише – дише, гойдає – повіває, крила – покрила, гуляють – сягають, срібне – дрібне, кида-розсипає – палає, видніють – чорніють, здалеченька – місяченька.

 

Відчуття: краса, світло.

Почуття: замилування, спокій, радість.

Кольори: білий човник, білії хмаринки, світло рожеве й срібне, щогли чорніють.

 

Загрузка...