Загрузка...

   Жила-була я ще зовсім мало на світі. Чиїсь дбайливі руки посадили яблуньку «коло дороги». Цією щепою є я. 

   Одного року на моїх вітах появились перші наливні яблучка для людей. І все було би дуже добре, але проходив мимо один хлопець. Захотів яблучко. Не попрохав мене. Ще не встигла я віти з плодами до дитячих рук простягнути, а вже підступно в мене «кинув камінцем». «Перебив гілочку». Зірвалось моє яблучко, з болем додолу полетіло. Я «заплакала тихцем». З того часу «засихає перебита галузь» моя. Та я зла не тримаю на людей, цього року знов подарую всім наливні яблучка.

   Отак і стою коло дороги тепер, «наче птах з підстреленим крилом».

 

Аналіз вірша Дмитра Павличка «Яблуко». 

  

Загрузка...