КОНСУЛЬТАНТ
Весною біля школи
усім знайшлося діло:
самі ямки копали
і деревця садили.
Один Мишко тинявся
і потирав долоні:
він був за консультанта
у нашому загоні.
До кожного підходив,
повчав нас без упину:
— На дно насипте гною,
а зверху треба глину!
Та корінь засипайте
мерщій, Катюшо, Людо,
— бо яблунька засохне,
бо яблук тут не буде!
— Авжеж, не буде яблук! —
промовила Катюша. —
Бо це, як хочеш знати,
не яблунька, а груша!
Тема: гумористична розповідь про байдикування Мишка та його недоречні повчання.
Головна думка: «бо це, як хочеш знати, не яблунька, а груша!»
Мета: засудження недоречних повчань, заклик менше повчати когось, а більше працювати самому.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Метафора: «знайшлося діло».
Пестливі слова (зменшувальний суфікс): яблунька.
Повтори: «бо яблунька засохне, бо яблук тут не буде! Авжеж, не буде яблук!»
Риторичний оклик: «Авжеж, не буде яблук!».
Фразеологізм: тинятися /без діла/ — байдикувати.
Протиставлення (дно – зверху): «На дно насипте гною, а зверху треба глину», «не яблунька, а груша».
Звертання: «Катюшо, Людо»
Інверсія: «Весною біля школи усім знайшлося діло»
Кількість строф: п’ять.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: тристопний ямб.
|
ве |
сно |
ю |
бі |
ля |
шко |
ли |
|
у |
сім |
знай |
шло |
ся |
ді |
ло |
|
са |
мі |
ко |
па |
ли |
ям |
ки |
|
і |
де |
рев |
ця |
са |
ди |
ли |
/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U
Рими: діло – садили, долоні – загоні, упину – глину, Людо – буде, Катюша – груша.
Власне продовження гумористичного вірша
Сміх залунав довкола:
щоби того не знати?
Почервонів Мишко наш
і взявся працювати.
Автор з гумором назвав вірш «Консультант».
Консультант – це той, хто дає консультації (пояснення) з питань свого фаху. Спочатку Мишко без упину повчав дітей, як садити дерева, а виявилося, що хлопець не зміг відрізнити яблуні від грушки. Мишко виявився звичайним ледарем, бо не працював разом з усіма, і консультантом його не можна назвати, бо він не володів знаннями справи.
Що зображено на ілюстрації до вірша