Загрузка...

   Художник Василь Касіян проілюстрував багато видань «Кобзаря». Дана ілюстрація зображує  уривок «Вітер віє-повіває…».

    На передньому плані бачимо уже старого чоловіка, його «сивий вус, стару чуприну вітер розвиває». Одягнутий у давню довгу білу полотняну свиту, на ногах постоли. Біля нього торбина з убогими пожитками. Кобза – його вірна супутниця, вона видає народного співця. Він прийшов у незнайоме село, зупинився, щоб почули його пісню. Позаду співця квітучі садиби працьовитих українських селян. 

   На задньому плані десь далеко кургани в степу, де полягли славні козаки. Саме про них кобзар співає їхнім нащадкам.  

   На ілюстрації переважають сіро-коричневі кольори нелегкого життя співця та його народу. Проте яскраво білий одяг кобзаря серед цих пастельних відтінків може символізувати рішуче пробудження з надією на краще життя. 

 

 Аналіз уривку Тараса Шевченка «Вітер віє-повіває…»

 

Загрузка...