ДЕ НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ
Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:
— Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі?
Сонце усміхнулося здаля:
— Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!
Тема: поетичний діалог ліричного героя зі сонцем про найкраще місце на землі.
Головна думка: «земля там найкраща, де вродився ти!»
Мета: заклик любити рідну землю.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Вид лірики: патріотична.
Художні засоби
Епітети: «зелені хмари», «синій став», «гірські шпилі», «найкраще місце», «земля найкраща».
Уособлення: «хмари … заступили», «народи бачиш із висот», «сонце усміхнулося, … бачу з висоти».
Метафора: «хмари яворів», «неба синій став», «на стежині сонце я зустрів, привітав і запитав».
Риторичне запитання: «Де ж найбільший на землі народ?», «Де ж найкраще місце на землі?».
Риторичний оклик: «А земля там найкраща, де вродився ти!».
Повтори (анафора, єдинопочаток): «Всі …», «Де ж …».
Протиставлення (антитеза): «всі долини і гірські шпилі (гори)».
Перелічення: «зустрів, привітав його і запитав», «народи…, всі долини і … шпилі».
Інверсія: «Всі народи бачиш ти з висот».
Кількість строф: три.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
|
всі |
на |
ро |
ди |
ба |
чиш |
ти |
з ви |
сот |
|
всі |
до |
ли |
ни |
і |
гір |
ські |
шпи |
лі |
|
де ж |
най |
біль |
ший |
на |
зем |
лі |
на |
род |
|
де ж |
най |
кра |
ще |
мі |
сце |
на |
зем |
лі |
/_U/_U/_U/_U/_
/_U/_U/_U/_U/_
/_U/_U/_U/_U/_
/_U/_U/_U/_U/_
Римування: перехресне (АБАБ).
Рими: яворів – запитав, став – зустрів, висот – народ, шпилі – землі, здаля – земля, висоти – ти.
Ліричний герой вибирає в порадники Сонце – життєдайне світило планети Земля, та й дізнається, що рідна земля – є найкращим місцем для кожної людини. Як Сонце забезпечує життя на Землі, так рідна земля є найкращим місцем для людини.