Загрузка...

ДЕ НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ

Де зелені хмари яворів 

Заступили неба синій став, 

На стежині сонце я зустрів, 

Привітав його і запитав:

 

— Всі народи бачиш ти з висот, 

Всі долини і гірські шпилі.

Де ж найбільший на землі народ? 

Де ж найкраще місце на землі?

 

Сонце усміхнулося здаля:

— Правда, все я бачу з висоти. 

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де вродився ти!

Тема: поетичний діалог ліричного героя зі сонцем про найкраще місце на землі.

Головна думка: «земля там найкраща, де вродився ти!»

 

Художні засоби.

Епітети: зелені хмари, синій став, гірські шпилі, найкраще місце, земля найкраща.

Уособлення: «народи бачиш із висот», «сонце усміхнулося, … бачу з висоти». 

Метафора: «хмари яворів», «неба синій став», «на стежині сонце я зустрів, привітав і запитав».

Риторичне запитання: «Де ж найбільший на землі народ?», «Де ж найкраще місце на землі?».

Повтори (анафора, єдинопочаток): «Всі …», «Де ж …».

Протиставлення (антитеза): «всі долини і гірські шпилі (гори)».

 

Кількість строф: три.

Рими: яворів – запитав, став – зустрів, висот – народ, шпилі – землі, здаля – земля, висоти – ти.

 

Ліричний герой вибирає в порадники сонце – життєдайне світило Землі, та й дізнається, що рідна земля – є найкращим місцем для кожної людини. 

   

Загрузка...