Тема: вигадане пояснення про те, чому собака живе біля людини.

Головна думка: «пішов пес до людини та пристав на службу до неї» (собака – друг людини).

Мета: людина – дбайливий цар природи.

Рід літератури: епос.

 

Композиція

Експозиція: жив самітний пес.

Зав’язка: пес вирішив знайти собі друга – найсильнішого зі всіх тварин.

Розвиток дії: пес зустрічає вовка, ведмедя, лева.

Кульмінація: цар звірів боїться людини.

Розв'язка: собака – друг людини.

 

Ознаки казки

Казковий зачин: «Давно, дуже давно…».

Казкова кінцівка: «Від того часу …»

Слова-повтори: давно, дуже давно; друга-товариша; трястися-боятися.

Магічні числа: тричі пропонував жити разом (вовку, ведмедю, леву).

Добро перемогло зло (самітний пес знайшов собі друга).

 

Ознаки легенди

Вигадане пояснення здатності собаки бути другом людини (міфологічне уявлення про природу).

 

Персонажі: пес, вовк, ведмідь, лев.

 

План

 

ЧОМУ ПЕС ЖИВЕ КОЛО ЛЮДИНИ (переказав Плачинда С.)

      Давно, дуже давно жив собі самітний пес. Нарешті надо­кучило йому самому блукати в лісі, і він вирішив знайти собі друга-товариша. Але хотів, щоб цей товариш був найсильнішим з усіх тварин.

    Лісові звірі радили йому піти до вовка. Пішов пес до нього й каже:

— Вовче, брате, живімо разом!

    Вовк відповів:

— Чому б і ні!

    Почали жити разом. Раз, як ночували в лісі, почув пес якийсь шелест і почав трястися-боятися. Розбудив вовка, а той йому каже:

— Сиди тихо, бо прийде ведмідь і з'їсть нас!

    Пес тоді здогадався, що ведмідь сильніший за вовка. Пішов до ведмедя й каже:

— Ведмедю, братику, живімо разом!

— Коли разом, то разом, — відповів ведмідь.

    Минула доба. Одного разу зранку пес почув якийсь шелест і злякався.    Пробудився ведмідь та й сказав:

— Заховаймося в корч, бо ще надійде лев і роздере нас обох!

    Подумав пес, що лев має бути сильнішим. Залишив ведме­дя й пішов до двору короля лева й каже:

— Леве, леве, королю звірів, живімо разом!

— За слугу прийму тебе, — відповів лев.

    Пес зостався з ним. Одного разу ввечері пес злякався й почав вити та гавкати. Вибіг лев із палати й каже йому:

— Мовчи, бо ще надійде людина й застрелить нас обох!

    Пес замовк, але здогадався, що людина має бути сильні­шою, коли її лев боїться.

    Пішов пес до людини та пристав на службу до неї. Від того часу й живе пес із людиною.

    

Народна казка «Як собака собі господаря знайшов»