Тема: міфічна розповідь про славетного Дажбога-Сонця – родоначальника русів - українців.

Головна думка: уславлення славетного Дажбога-Сонця – родоначальника русів – українців (заклик знати своє минуле).

Мета: знати минуле – мати майбутнє.

Рід літератури: епос.

Жанр: міф.

Зображення: антропоморфне (людиноподібне) Сонце, «обличчя його уявлялося подібним до сонячного кола, із русявою бородою-промінчиками».

Звертання: «Дажбоже наш трисвітлий!».

Пожертва: «млинці, полотно, дари полів і лісів, вино, гроші тощо».

План

ДАЖБОГ

    Син великого Сварога¹, славетний Дажбог-Сонце, довгі роки владарював над богами, людьми й над усім світом. Він був родоначальником русів-українців, першим їхнім князем і незмінним покровителем. Давні українці гордо казали про себе: «Ми внуки Дажбога — улюбленці богів, ... ми славимо Дажбога, і буде він

наш по крові тіла...»

    Дажбог уособлював мужність, обличчя його уявлялося подібним до сонячного кола, із русявою бородою-промінчиками.

    У пожертву Дажбогові приносили млинці, полотно, дари полів і лісів, вино, гроші тощо.

    Йому молилися, звертаючись так: «Даж-боже наш трисвітлий! Славу творімо тобі, нехай летить вона птицею ясною, сповіщаючи всім предкам руським, що шануємо та поклоняємося Сонцю всевишньому, отцю кревному — Дажбогу нашому».

^{1. Сварог — бог Сонця, світла та добра. У давніх русів-українців Сварог — бог-творець, покровитель неба, мудрості, заступник шлюбу й ковальської справи, ремесел.}

Назви деяких богів та божественних істот стародавніх міфів

Фольклор - це усна народна творчість.