Фольклор — це усна народна творчість.

МІФ — це розповідь, що передає уявлення наших далеких предків про створення світу, його будову, про богів і демонів, різних фантастичних істот («Берегиня»,  «Дажбог» тощо). Такі твори виникли найдавніше, у той час, коли в людей було ще дуже спрощене, примітивне уявлення про навколишній світ і вони відчували беззахисність і безсилля перед стихійними силами природи.  

ЛЕГЕНДА — це невеликий за обсягом твір-розповідь. У ньому відображені народні уявлення про виник­нення рослин, звірів, птахів, походження імен людей, назв річок, озер, окремих місцевостей, про події минулого й видатних історичних діячів.

Найбільш упізнавані розповіді казкового чи фантастичного характеру про незвичайну подію або життя й діяльність якоїсь особи (здебільшого йдеться про реальну людину, яку знає і любить народ, або про визначну історичну подію).

Найпопулярніші легенди розповідають про героїчні вчинки Богдана Хмельницького, Максима Залізняка, Олекси Довбуша, Устима Кармелюка, Івана Сірка. Історичні постаті народ наділив неймовірною силою та відвагою, часто їхні можливості було перебільшено, як у казках.

Різновиди легенд:

• міфологічні (про уявлення про Всесвіт, природу, богів і демонів, «Як виникли «Карпати», «Три сторожі», «Дністер»);

• біблійні (про життя святих, перших християн);

• героїчні (про героїчні вчинки реальних історичних осіб, «Як Сірко переміг татар», «Легенда про кам’яного козака», «Любава»).

НАРОДНИЙ ПЕРЕКАЗ — це усне оповідання про визначні істо­ричні події та їх героїв.  

У переказах народ наділяв своїх улюбленців богатирською силою, непереможністю, а ця ознака більше властива казкам і ле­гендам.

Відтворено мрії україн­ців про справедливість, перемогу добра над злом.

Найбільше до наших днів дійшло переказів про славних запорожців, адже вони вважалися прикладом лицарства, відваги й патріотизму.

Народні перекази бувають як сумні за змістом (наприклад, про смерть козака «Ой, Морозе, Морозенко»), так і жартівливі («Прийом у запорожці»).

ЗАГАДКА — це короткий та дотепний опис людей, тварин, пред­метів, подій та явищ, які треба розпізнати й відгадати.

Жанр виник дуже давно, ще в добу, коли створювали міфи. Тоді люди вірили в магію слова: наприклад, за певних умов не можна було називати імена, щоб не накликати біду, а використовували опис. Інакомовний опис одного предмета за допомогою опису іншого на основі їхньої подібності, яка і є підказкою для правильної відповіді.

     Загадки...

ПРИСЛІВ'Я — стислий влучний народний вислів навчального змісту , побудований як завершене судження. У коротких, часто римованих, влучних по­вчальних висловах передано життє­вий досвід народу. Недарма про них говорять: «Прислів'я вчить, як на світі жить», бо вони навчають доброго, розумного й застерігають від лихого та дурного.

ПРИКАЗКА — образний вислів, який дає яскраву оцінку певному явищу. Побудована як незакінчена думка, що містить натяк на висновок. Отже, приказки — образні влучні вислови, часто римовані, близькі до прислів'я, але без повчального змісту. Напри­клад, до завірюхи треба кожуха; грудень рік кінчає — зиму починає; весна ледачого не любить.

     Прислів'я і приказки...

НАРОДНА ПІСНЯ (фольклорна) — один з найдавніших різновидів усної творчості, у якому поєднано елементи словесного й музичного мистецтв. Вона відображає побут, традиції, звичаї, важливі події з історії народу, а також його духовний світ.

Назви деяких богів та божественних істот стародавніх міфів 

Як у міфах відображається походження людей на Землі 

Образи – символи фольклору

Короткий літературознавчий словник

Розповідь про народних співців — кобзарів      

Яке значення для вас мають національні звичаї та традиції