Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

Вид лірики: пейзажна (змалювання краси природи) і філософська (єдність природи і людини).

Тема: зображення морського пейзажу, гармонії у природі.

Ідея: захоплення від краси та гармонії морського краю.

Головна думка: "не страшні для мене вітри.... в краю вічного проміння" (душевну радість породжує гармонія в довкіллі).

 

Художні засоби

Епітети: ясне небо, ясне сонце, ясні хмарки, злотиста блакить, тихий плескіт, хвилечка перлиста, стежечка злотиста, щире золото, золотим шляхом, підводнії каміння, вічне проміння.

Метафора: час гарячий, з весельця ...золото спадає, країна світла та злотистої блакиті, рине хвилечка, шляхом поплисти, в’ється стежечка злотиста, в краю вічного проміння.

Персоніфікація: колихає море хвилі, проложило сонце.

Повтори (тавтологія): ледве-ледве; ясне небо, ясне море, ясні хмарки, ясне сонце; поплисти... попливла.

Повтори (анафора, єдинопочаток): " Певне, се ... Певне, тут...", "Править хтось малим човенцем..."

Зменшено-пестливі суфікси: віконце, хмарки, хвилечка, човенцем, стежечка, з весельця.

Риторичні оклики: "...бува негода в світі!", "...шляхом поплисти!".

Інверсія: "Рине хвилечка перлиста", "В'ється стежечка злотиста".

Антитеза (протиставлення): "від сходу до заходу", "... весла підіймає, ... золото спадає".

Заперечення: "Не страшні для мене вітри. Ні підводнії каміння... не згадала".

 

Кількість строф: вісім. 

Віршовий розмір: чотиристопний хорей. 

в час

га

ря

чий

по

лу

дне

вий

ви

гля

да

ю

у

ві

кон

це

я

сне

не

бо

я

сне

мо

ре

я

сні

хмар

ки

я

сне

сон

це

/—U/—U/—U/—U/

/—U/—U/—U/—U/

/—U/—U/—U/—U/

/—U/—U/—U/—U/

 

Рими: віконце — сонце, блакиті — світі, хвилі — білі, перлиста — злотиста, підіймає — спадає, сісти — поплисти, заходу — воду, каміння — проміння.

 

У першій строфі лірична героїня ділиться своїми емоціями від побаченого морського пейзажу («виглядаю у віконце: ясне небо, ясне море…»). У другій строфі чудова природа – це ілюзорна країна світла («тут не чули зроду, що бува негода в світі!»). У наступних трьох строфах вона милується тишею («тиша в морі…»), спокоєм («не колишуться од вітру…») та гармонією у природі («стежечка злотиста», «з весельця щире золото спадає»). Зі шостої строфи в душі ліричної героїні виникає бажання самій сісти у човен-долю, щоб поплисти сонячною стежкою у той край вічного проміння («попливла б я … тим шляхом»). В останній строфі вона передбачає, що шлях може бути нелегким, проте готова долати будь-які труднощі та перешкоди («не страшні для мене вітри, ні підводнії каміння») заради досягнення світлої мети. 

                  

ТИША МОРСЬКА

В час гарячий, полудневий

Виглядаю у віконце:

Ясне небо, ясне море,

Ясні хмарки, ясне сонце.

 

Певне, се країна світла

Та злотистої блакиті,

Певне, тут не чули зроду.

Що бува негода в світі!

 

Тиша в морі... ледве-ледве

Колихає море хвилі;

Не колишуться од вітру

На човнах вітрила білі.

 

З тихим плескотом на берег

Рине хвилечка перлиста;

Править хтось малим човенцем, —

В'ється стежечка злотиста.

 

Править хтось малим човенцем,

Стиха весла підіймає,

І здається, що з весельця

Щире золото спадає.

 

Як би я тепер хотіла

У мале човенце сісти

І далеко на схід сонця

Золотим шляхом поплисти!

 

Попливла б я на схід сонця.

А від сходу до заходу.

Тим шляхом, що проложило

Ясне сонце через воду.

 

Не страшні для мене вітри.

Ні підводнії каміння, —

Я про них би й не згадала

В краю вічного проміння.

         

  • Влад
    Круто очень помогли
    30 листопада 2015 17:45
  • Артем
    класс спс lol расскажу друзьям про этот сайт
    9 грудня 2015 16:48
  • Олена
    Рекомендую laughing
    10 грудня 2015 17:40
  • никуся
    winked супер надо ск друзьям
    10 грудня 2015 17:43
  • Назар
    Клас. Дуже допомогло
    13 грудня 2015 17:07
  • Бойчук Юлія
    Нереально красивий вірш)

    Нереально красивий вірш)
    5 лютого 2016 12:45
  • Линочка
    Спасибо большое!!!
    29 листопада 2016 19:17
  • Ксюша
    cпасибі
    7 грудня 2017 15:19
  • Макс
    Круто!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
    16 грудня 2017 18:46
  • Диана
    Очень хороший сайт! Спасибо большое.
    15 листопада 2018 17:58
  • Макс
    супер
    10 грудня 2018 20:28
  • Женя Девочка
    Клас спс по дз 12 получила
    26 листопада 2019 20:10
  • Настя
    можно персонификации, пожалуйста, добавьте... ----- виокремили персоніфікацію (персоніфікація, або уособлення, — це частковий випадок метафори, коли неживі предмети наділяють ознаками істот)
    8 грудня 2019 12:58
  • Илья
    Спасибо
    9 грудня 2020 18:02
  • Саня
    добавте вид лирики ------------- Добавили.
    8 грудня 2021 19:45
  • Миша Драло
    Додайте пестливі слова будь ласка ------------------ Дивіться зменшено-пестливі суфікси
    18 грудня 2021 15:11
  • Вадим
    Круто 10/10
    5 грудня 2022 21:03
  • Vesa
    хорошо а де порівнняня ------------------ У найбільш поширеному варіанті порівняння — троп, коли предмет пояснюється на основі подібності до іншого за допомогою сполучників (як, мов, немов, наче, буцім, ніби тощо).
    19 лютого 2024 20:15
  • Полохова Надія
    Чомусь не має опорних слів, це теж входить до паспорту твору у 6 класі ------ Віконце, ясне море; країна світла, золотиста блакить; тиша, хвилі, вітрила; хвилечка, стежечка злотиста; човенце, весла, золото; золотий шлях; ясне сонце; вітри і підводнії каміння, край вічного проміння.
    21 березня 2024 19:50